p align="left">або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податковий кредит 1. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

2. У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

1. дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

У разі коли за результатами звітного періоду сума має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України:

1. Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:

а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;

б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

2. Для визначення суми експортного відшкодування до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку - постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) - суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця, але не погашеному до дня подання такого розрахунку.

3. У разі коли платник податку здійснює вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг), отриманих від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (роботи, послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання експортного відшкодування має такий інший платник податку.

6. Експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.

1. Платники податку при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю простий вексель на суму податкового зобов'язання (далі - податковий вексель), один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій надається платнику податку;

сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов'язань платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено.

у наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку;

платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми експортного відшкодування, при цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника у тому податковому періоді, у якому відбулося таке погашення, та не включається до складу його податкових зобов'язань;

обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються;

податкові векселі, виписані платниками податку, що мали протягом останніх 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) більше п'яти мільйонів гривень, або підприємствами, що не мають заборгованості з цього податку (крім реструктуризованої згідно із законодавством) за результатами податкових періодів, що передують податковому періоду, у якому надається податковий вексель, не підлягають забезпеченню;

податкові векселі, виписані іншими платниками податку, підлягають підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;

2.1.2 Механізм справляння акцизного збору

Справляння акцизного збору (як специфічного акцизу на обмежену групу товарів) в Україні станом на травень 2006 року регулюється наступними нормативними документами [28]:

1. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “ Про акцизний збір” від 26 грудня 1992 року N 1892 (із змінами і доповненнями)

2. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15 вересня 1995 року N 329/95ВР (із змінами і доповненями)

3. ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алко гольні напої “ від 7 травня 1996 року N 178/96ВР (із змінами і доповненнями)

4. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі това ри (продукцію) ” від 11 липня 1996 року N 313/96ВР (із змінами і доповнення ми)

5. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року N 481/95BP (Із змінами і доповненнями) 6. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алко гольних напоїв та тютюнових виробів" - ПОСТАНОВА від 23 квітня 2003 р. N 567 (із змінами і доповненнями)

7. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" від 6 лютого 1996 року N 30/96ВР (Із змінами і доповненнями)

8. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби” від 24 травня 1996 року N 216/96ВР (Із змінами і доповненнями)

9. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “ Про затвердження Порядку видачі та пога шення податкових векселів, що підтверджують зобов'язання із сплати суми акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі

отримання спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію" - ПОСТАНОВА від 27 лютого 1999 р. N 275

10. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про розміри плати за марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів" - ПОСТАНОВА від 20 червня 2003 р. N 926

11. Про затвердження Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України Наказ Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 року N 111 (Із змінами і доповненнями)

Закон [27] визначає додаткові особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які маркуються наклеюванням марки акцизного збору в порядку, передбаченому Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

Марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Плата за марки акцизного збору - плата, що вноситься українськими виробниками та імпортерами алкогольних напоїв і тютюнових виробів на покриття витрат на виробництво, зберігання та реалізацію марок акцизного збору. Розмір плати за марки акцизного збору встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платниками акцизного збору є:

а) суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику;

б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;

в) будьякі суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;

г) фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) зза митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

д) юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.

Об'єктом оподаткування є:

а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини;

б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників;

в) вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

При продажу (інших видах відчуження) податковими агентами підакцизних товарів (продукції) об'єктом оподаткування є:

для вироблених на території України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією;

для імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будьяких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією на митній території України, але не менше митної вартості таких підакцизних товарів (продукції), з урахуванням сум сплаченого або нарахованого, але не сплаченого ввізного (імпортного) мита.

Акцизний збір обчислюється:

а) за ставками у процентах до обороту з продажу:

товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;

товарів, що імпортуються на митну територію України, - виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору).

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

в) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будьяка з подій, що настала раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога надання банківської гарантії чи інша вимога, така вимога застосовується і для цілей акцизного збору. Акцизний збір справляється органами митної служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них виникає зобов'язання із сплати податку на додану вартість.

Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

При вивезенні з митної території України підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції, акцизний збір не справляється.

Звільняється від сплати акцизного збору імпорт призначених для власного використання розвідувальними органами України техніки, устаткування, майна і матеріалів (у тому числі засобів озброєння, спеціальних технічних та інших засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї), оплата вартості яких здійснюється зазначеними органами.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками (Додаток Б).

Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов'язковому порядку при перетинанні кордону їх декларують і подають органам митного контролю декларацію у двох примірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових інспекцій за місце знаходженням суб'єктів підприємницької діяльності, для справляння акцизного збору. Власник готової продукції, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі.

Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника).

Податковий агент зобов'язаний включити до ціни товару (продукції) акцизний збір у порядку і за ставками, передбаченими законом, утримати його з платника акцизного збору та перерахувати його до бюджету. Зазначене перерахування здійснюється протягом семи календарних днів, наступних за датою продажу (відчуження) акцизного товару (продукції).

Датою продажу (інших видів відчуження) підакцизного товару (продукції) є дата відвантаження (передачі) податковим агентом підакцизних товарів (продукції) або дата одержання податковим агентом коштів чи інших видів компенсацій вартості підакцизних товарів (продукції) залежно від того, яка подія сталася раніше. Якщо податкові агенти передають підакцизні товари (продукцію) іншим особам згідно з умовами договорів комісії, консигнації, доручення, інших цивільноправових договорів, які не передбачають перехід права власності таким особам, датою продажу підакцизних товарів (продукції) є дата, коли така передача розпочинається.

При укладенні цивільноправових договорів щодо підакцизних товарів (продукції) податкові агенти зобов'язані письмово повідомляти покупців (одержувачів) таких підакцизних товарів (продукції) про їх обов'язки щодо сплати акцизного збору, сума якого має бути виділена окремим рядком. Податковий агент не є платником акцизного збору, але є особою, уповноваженою законодавством нараховувати, стягувати акцизний збір з його платників та вносити його до бюджету, а також нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання таких повноважень.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які ввезли (імпортували) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного збору, подають до органів податкової служби до 15 числа місяця, що настає за звітним, щомісячний звіт про обсяги продажу ввезених (імпортованих) підакцизних товарів (продукції) та розміри одержаних з покупців і перерахованих до бюджету сум акцизного збору, а також про обсяги переданих товарів, ввезених (імпортованих) в інтересах інших суб'єктів підприємницької діяльності, і утриману суму акцизного збору.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного збору здійснюється податковими інспекціями відповідно до Закону України "Про державну податкову службу України" [8].

Порядок обчислення акцизного збору 1.

Акцизний збір обчислюється за ставками у відсотках до обороту з продажу [44]:

для товарів, що вироблені на митній території України, виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;

для товарів, що імпортуються на митну територію України, виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору.

2. Акцизний збір обчислюється у твердих сумах у гривнях або в євро з одиниці реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів (продукції). Акцизний збір, обчислений в євро, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України.

3. Акцизний збір обчислюється одночасно за ставками у відсотках до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) для тих підакцизних товарів, на які чинним законодавством України встановлено такі ставки.

Порядок нарахування акцизного збору 1. Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється таким чином:

при застосуванні ставки акцизного збору у гривнях за формулою А = С х К, (2.1)

де А - сума акцизного збору; С - ставка акцизного збору; К - кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом;

при застосуванні ставки акцизного збору в євро за формулою А = С х Є х К, (2.2)

де А - сума акцизного збору; С - ставка акцизного збору; Є - курс гривні до євро за станом на перший день відповідного кварталу; К - кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом.

2. Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках, обчислюється в такому порядку.

Спочатку визначається оборот оподаткування шляхом обчислення суми оборотів за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без врахування податку на додану вартість та акцизного збору, окремо за кожним видом товару (продукції) за формулою О = (М - П) * к, (2.3)

де О - оподаткований оборот; М - максимальна роздрібна ціна за кожним видом товару (продукції) за їх власною назвою, задекларована виробником або імпортером таких товарів, П - сума податку на додану вартість та акцизного збору в складі максимальної роздрібної ціни, к - кількість товару у фізичних одиницях виміру за кожним видом товару (продукції) за їх власною назвою.

Після визначеного обороту з продажу, обчислюється сума акцизного збору за формулою

А1 = С1 х О, (2.4)

де А1 - сума акцизного збору за ставками у відсотках до обороту з продажу, С1 - ставка акцизного збору у відсотках, О - оподаткований оборот.

3. Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена одночасно у відсотках до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), обчислюється шляхом додавання суми акцизного збору, обчисленої за ставками у відсотках до обороту з продажу та суми акцизного збору, обчисленої за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), за формулою А = А1 + А2, (2.5)

де А1 - сума акцизного збору, обчислена за ставками у відсотках, А2 - сума акцизного збору, обчислена за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору (приклад розрахунку наведений в додатку В [44]).

2.1.3 Механізм справляння мита

Мито є непрямим вибірковим (специфічним акцизом) податком на зовнішньоекономічні операції з деякими імпортними (ввізне) та експортними (вивізне) товарами - вводиться з метою одержання доходів бюджету держави чи для економічного захисту держави. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється згідно з законами України про митне регулювання [5], Митним тарифом України [20] та міжнародними договорами України.

Територія України становить єдиний митний простір, на якому діють митні правила України, з додержанням зобов'язань, що випливають з участі України в митних союзах.

Митний тариф України визначається згідно з відповідним законом України та міждержавними договорами України. Митний тариф України встановлює на єдиній митній території України оподаткування митом предметів, що ввозяться на територію України або вивозяться з неї, або переміщуються транзитом по її території. Ставки митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Митний контроль та митне оподаткування на території спеціальних економічних зон регулюються спеціальними законами України та міжнародними договорами, які встановлюють спеціальний правовий режим цих зон у кожному окремому випадку.

Митний кодекс України [5] - визначає принципи організації митної справи в Україні з метою створення умов для формування ринкової економіки та зростання активності зовнішньоекономічної діяльності на основі єдності митної території, мит та митних зборів.

Митний тариф України [20] - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.

Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

В Україні застосовуються такі види мита:

адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Ввізне мито - нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України. Ввізне мито є диференційованим:

до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будьякого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Вивізне мито - нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.

Сезонне мито - на окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

Особливі види мита - метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:

спеціальне мито;

антидемпінгове мито;

компенсаційне мито.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включається ціна товару, зазначена в рахункуфактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахункуфактури:

на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

комісійні та брокерські;

плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Нарахування та стягнення мита, податку на додану вартість, митних зборів і в установлених законодавством випадках акцизного збору проводиться за вантажною митною декларацією відповідно до порядку, установленого Державною митною службою та ставок мита.

Справляння мита, податку на додану вартість та в установлених законодавством випадках акцизного й митних зборів виконується за уніфікованою митною квитанцією МД1 [41 43]:

1. Уніфікована митна квитанція МД1 і додаткові аркуші до неї застосовуються для нарахування та стягнення сум мита, податку на додану вартість, митних зборів і в установлених законодавством випадках акцизного збору при обкладенні товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами.

2. У випадках унесення грошової застави при тимчасовому ввезенні товарів та транспортних засобів, а також при транзиті транспортних засобів окремо оформлюються бланки уніфікованої митної квитанції МД1 на:

мито, податок на додану вартість та акцизний збір;

митні збори.

В інших випадках справляння мита, податку на додану вартість, акцизного та митних зборів здійснюється за однією уніфікованою митною квитанцією МД1.

3. При нарахуванні сум мита, податку на додану вартість, акцизного та митних зборів застосовується розділ D уніфікованої митної квитанції.

У робочій частині бланка уніфікованої митної квитанції МД1 заповнюються графи "N з/п", "Найменування предметів, валюти, цінностей", "Підстава для вилучення чи прийняття", "Одиниця виміру", "Кількість", "Загальна сума чи вартість", "Ставка мита, ПДВ, акцизного, митних та інших зборів", "Сума стягнення".

У графі "N з/п" зазначаються порядкові номери товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них, за які сплачуються мито, податок на додану вартість і в установленому законодавством випадках акцизний та митні збори.

У графі "Найменування предметів, валюти, цінностей" наводяться найменування товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них; їх коди згідно з УКТЗЕД; у разі потреби - їх відмінні ознаки, які впливають на визначення сум мита, податок на додану вартість, акцизного й митних зборів, що підлягають сплаті;

У графі "Підстава для вилучення чи прийняття" зазначаються чинні на день оформлення уніфікованої митної квитанції МД1 курси валют, які встановлено НБУ та які використовуються при нарахуванні платежів; найменування платежів, які справляються при митному оформленні цих товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них.

У графі "Одиниця виміру" зазначаються одиниці виміру товару, транспортного засобу та окремого номерного вузла до нього кожного найменування.

У графі "Кількість" проставляється кількість товару, транспортного засобу та окремого номерного вузла до нього кожного найменування.

У графі "Загальна сума чи вартість" проставляється загальна митна вартість товару, транспортного засобу та окремого номерного вузла до нього.

У графі "Ставка мита, податку на додану вартість, акцизного та митних зборів" проставляються ставки податків і зборів, які справляються при митному оформленні товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них.

У графі "Сума стягнення мита, ПДВ, акцизного та митних чи інших зборів" проставляються суми нарахованих і сплачених платежів.

4. За розділом D уніфікованої митної квитанції МД1 оформлюється окрема уніфікована митна квитанція МД1 у трьох примірниках.

У разі недостатньої кількості рядків у робочій частині уніфікованої митної квитанції МД1 заповнюється потрібна кількість додаткових аркушів до неї в трьох примірниках.

Перші примірники уніфікованої митної квитанції МД1 та додаткових аркушів до неї (за наявності), а також платежі (мито, податок на додану вартість, акцизний і митні збори) передаються посадовими особами митного органу після закінчення зміни до каси митного органу, другі примірники уніфікованої митної квитанції МД1 і додаткових аркушів до неї (за наявності) видаються на руки власнику після сплати належних платежів, а треті примірники уніфікованої митної квитанції МД1 залишаються у квитанційній книжці для обліку та звітності, при цьому кожний третій примірник додаткового аркуша до уніфікованої митної квитанції МД1 (за наявності) підклеюється до відповідної квитанції.

2.1.4 Організація обліку та контролю стягнення непрямих податків

Інструкцією ДПА України [31] встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби та які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до підприємств, установ, організацій та громадян відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету).

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" [9] штрафні санкції за порушення податкового законодавства, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством, накладаються на платника податків у таких розмірах:

а) Штрафні санкції (штрафи)

1. Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

2. У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків (підпункти "а, б" статті 4 Закону [9], додатково до штрафу, встановленого підпунктом 1, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків (підпункт "в" статті 4 Закону [9], такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

4. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 1 - 4, чи ні.

5. У разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

6. У разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

7. Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

б) Пеня Початок строків нарахування пені [32]:

1. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

2. Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

3. У разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується.

Розмір пені

1. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

2.2 Аналіз динаміки джерел податкового формування Державного бюджету України у 1998 - 2006 роках

Основні засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним Кодексом України [1].

Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

В таблицях Г.1 Г.2 Додатку Г та на графіках рис.2.1 - 2.5 наведені результати статистичної обробки структури доходної частини Державного бюджету України [16 19] в частині структуризації долі непрямих податків та їх динаміки.

?????? ?????????? ??????? ??????? [1] - ??????? ??????? ??????? ? ??????? ?????????? ?? ????????? ???????? ???????. ???????? ??????? “??? ????????? ?????? ???????" ?? ??????????? ??? [16 - 19], ???????? ?????? ??????? “??? ????????????? ???????? ???????????" [10] ?? ?????????? ??????? ??????? - ??????? ?? ???????? ??????????? (????? ??????? ?? ???????? ??????????? ??????????? ?????????) ????? ????????????? ? ????????? ?????? ??????? ??????????? ? ??????? ???????.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5