Розвиток банківського кредитування

Разом з тим, більшість кредитів, наданих фізичним особам, були призначені для придбання товарів іноземного виробництва (авто, побутової техніки, мобільних телефонів тощо), тобто відбувалося приховане фінансування іноземних виробників.

Рис. 1. Динаміка процентних ставок банків України за кредитами (з урахуванням овердрафту), %.

Стрімке зростання обсягів кредитів, наданих фізичним особам, і відповідне зростання частки таких кредитів у загальній сумі кредитів, що спостерігалося протягом 2007-2008 років, у будь-який момент могло стати серйозним випробуванням для банків, оскільки населення є економічно незахищеним прошарком з точки зору стабільності отримання доходів.

Незважаючи на проблеми з ліквідністю, які виникли наприкінці 2008 року, комерційні банки продовжували кредитування юридичних осіб у національній валюті. Одним із заходів, спрямованих на нейтралізацію впливу зовнішньої фінансової кризи та забезпечення стабільності банківської системи, було передбачене постановою Правління Національного банку України від 11.10.2008 №319 обмеження обсягів кредитів, що можуть надаватися банками в іноземній валюті контрагентам, які не мають валютної виручки.

Заборгованість за кредитами суб'єктів господарювання за 2008-2009 роки у національній валюті зросла на 27 млрд. грн., або на 14%. В іноземній валюті (доларовий еквівалент) обсяг кредитів суб'єктам господарювання скоротився на 2,5 млрд. дол. США, або на 7%.

Зниження попиту на вітчизняну продукцію на світових ринках та зменшення попиту на внутрішньому ринку призвело до погіршення фінансового стану суб'єктів господарювання, а в окремих випадках до їх дефолту і, як наслідок до неповернення кредитів банкам.

На початок 2009 року скоротилися і обсяги кредитів, наданих фізичним особам: у національній валюті майже на 3 млрд. грн. (4%) і в іноземній валюті (доларовий еквівалент) на 1,1 млрд. дол. США (4%). Унаслідок девальвації гривні щодо долара США та євро зменшилася спроможність позичальників погашати свою заборгованість перед банками, насамперед за кредитами в іноземній валюті, що спричинило зростання проблемних кредитів у фізичних осіб.

З метою більш виваженого підходу громадян до питання про отримання кредиту Національним банком України було підготовлено і розміщено на офіційній сторінці Національного банку в мережі Інтернет «Пам'ятку позичальника банку за споживчим кредитом», у якій особлива увага зверталася на ризики, пов'язані з отриманням кредиту в іноземній валюті.

Постановою Правління Національного банку України від 01.12.2008 №406 внесено зміни до Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, згідно з якими:

- суттєво підвищено коефіцієнти резервування (за ступенем ризику) за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає джерел надходжень валютної виручки;

- посилено вимоги щодо оцінки фінансового стану позичальників фізичних та юридичних осіб, у кредитних договорах з якими немає письмової згоди на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про них;

- підвищено вимоги щодо якості прийнятого забезпечення.

Зазначеною постановою банки зобов'язано резервувати кошти на окремому рахунку в Національному банку України в розмірі резерву, сформованого за кредитними операціями з позичальниками, у яких немає джерел надходжень валютної виручки.

На наш погляд, запроваджені зміни сприяють стримуванню видачі нових кредитів в іноземній валюті позичальникам, у яких немає джерел надходження валютної виручки, підвищенню якості та ліквідності застави, що приймається банками під забезпечення за кредитами, а також формуванню банками достатніх обсягів резервів за кредитними операціями.

У зв'язку зі значним відпливом коштів з банківської системи, що негативно вплинуло на стан банківської системи, насамперед, на капіталізацію банків, а також на виконання вимог Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№639/VI від 31.10.2008), з метою фінансового оздоровлення банків, зокрема, шляхом їх капіталізації, постановою Правління Національного банку України від 01.12.2008 №405 був затверджений Спеціальний порядок здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення банків, у якому визначені особливості фінансового оздоровлення банків в умовах запобігання негативним наслідкам фінансової кризи, згідно з якими:

- спрощено процедури та скорочено терміни погодження статутів банків і реєстраційних процедур банків;

- установлено спрощені порядки збільшення статутного капіталу за рахунок коштів акціонерів (учасників) банку та інвесторів і реорганізації банків за рішенням власників;

- визначено процедури капіталізації банків за участю держави та заходи щодо фінансового оздоровлення банків в умовах запровадження тимчасової адміністрації.

Постановою Правління Національного банку України від 04.12.2008 №413 «Про окремі питання діяльності банків» були визначені подальші кроки Національного банку, спрямовані на забезпечення стабільної роботи банків, а саме, банки зобов'язано:

- уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (передусім у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками;

- спрямувати не менше 50% отриманого в 2008 році чистого прибутку до резервного фонду на покриття непередбачених збитків;

- ужити заходів щодо скорочення адміністративних витрат та обмеження виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород керівникам банків;

- банкам рекомендовано переглянути в бік зменшення процентні ставки за кредитами, наданими в іноземній валюті, з урахуванням якості стану обслуговування позичальниками заборгованості за основним боргом та відсотками/комісіями за ним, а також стану дохідності банку, з метою зниження ризиків невиконання позичальниками своїх зобов'язань за такими кредитами.

Ураховуючи складнощі з погашенням кредитів, наданих банками підприємствам-товаровиробникам, Національний банк України прийняв рішення про надання банкам змоги послабити вимоги до таких позичальників, зокрема, банкам дозволено самостійно та на власний ризик приймати рішення про пролонгацію кредитів, наданих товаровиробникам, і до 01.10.2009 визначати клас позичальників без урахування факту такої пролонгації відповідно до вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків за умови, що їх фінансова діяльність є задовільною.

Розглянемо, яких заходів ужив Національний банк України для оздоровлення банківської системи (підвищення капіталізації, забезпечення ліквідності, сплата проблемних кредитів (особливо у валюті), виявлення проблемних банків та вирішення відповідних проблем.

З метою зниження ризиків кредитування, у тому числі кредитування в іноземній валюті, юридичних і фізичних осіб, Національним банком ще, починаючи з 2004 року, вносились відповідні зміни до нормативно-правових актів (або розроблялися нові). Внесено зміни до Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Постановою Правління Національного банку України від 15.08.2004 №411: підвищено коефіцієнти резервування за кредитами в іноземній валюті за позичальниками, у яких немає джерел надходження валютної виручки; зменшено перелік прийнятного забезпечення за кредитними операціями з нерезидентами, а також з резидентами фізичними особами за кредитними операціями в іноземній валюті.

Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2007 №83: запроваджено поняття «портфеля однорідних споживчих кредитів», визначений порядок його формування і встановлені підвищені коефіцієнти резервування під такі кредити, диференційовані в залежності від стану обслуговування позичальником боргу (без урахування застави); встановлено умову включення до портфеля однорідних споживчих кредитів тільки тих кредитів, інформація щодо позичальників за якими розміщена в бюро кредитних історій; підвищено коефіцієнти резервування (залежно від ступеня ризику) за кредитними операціями в іноземній валюті як позичальників, які мають надходження в іноземній валюті, так, в більшій мірі, і тих, які не мають надходжень в іноземній валюті.

Постановою Правління Національного банку України від 06.07.2007 №248 запроваджено більш жорсткі критерії визначення кредитоспроможності позичальників, зокрема, встановлено гранично допустиме співвідношення основних (встановлених Національним банком України) та додаткових (які визначаються банками самостійно) показників під час оцінки фінансового стану позичальників.

Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 були затверджені Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. Зазначеними Правилами банки було зобов'язано перед укладенням і під час укладання кредитного договору надавати споживачу повну інформацію про сукупну вартість кредиту з урахуванням усіх супутніх послуг (у тому числі на користь третіх осіб) та розмір місячних платежів. У разі надання кредиту в іноземній валюті банки повинні були попереджати споживачів під підпис про можливі валютні ризики. Це давало змогу позичальникам зважити свої фінансові можливості і реально визначати свою платоспроможність, що передусім зменшувало ризики неповернення кредитів.

Постановою Правління Національного банку України від 17.12.2007 №58 було внесено зміни до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні в частині здійснення розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2) з урахуванням валютного ризику та ризику довгострокової ліквідності, пов'язаного з перевищенням обсягів активних операцій банку зі строком погашення більше 1 року над пасивними операціями з аналогічним строком до погашення. Ці зміни передбачали покриття регулятивним капіталом зазначених ризиків та спонукали банки збільшувати регулятивний капітал залежно від розміру таких ризиків.

Впровадження розглянутих норм сприяло тому, що починаючи з серпня 2007 року тенденція до зростання кредитування фізичних осіб в іноземній валюті більш високими темпами в порівнянні з кредитуванням у національній валюті змінилася на протилежну і в першому півріччі 2008 року кредити, надані фізичним особам в національній валюті, зростали значно вищими темпами ніж в іноземній (за 6 місяців 2008 року темпи приросту кредитів відповідно становили 33% і 19%, за відповідний період 2007 року 18% і 47%).

Оскільки в Україні переважна частина ресурсів залучена банками на короткостроковий термін (за станом на 01.01.2009 зобов'язання з терміном погашення до 1 року становили 76%, в національній валюті 83%), а кредити, особливо на покупку житла, земельних ділянок тощо, надавались банками на 5, 7, 10 і більше років, значною проблемою для банківської системи стала відсутність довгих ресурсів для таких тривалих вкладень, тобто розбалансування між активами і пасивами за строками погашення.

Для запобігання подальшому зростанню такої розбалансованості Національний банк України вніс зміни до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні в частині включення довгострокових активних операцій банків, які здійснені з перевищенням строків розміщення над строками залучення коштів, під час розрахунку адекватності/платоспроможності капіталу (постанова Правління НБУ від 17.12.2007 №458). Впровадження таких змін сприяло тому, що за період 2008-2009 років відбулося скорочення додатного ГЕПу більше 1 року на 19 млрд. грн.

Намагаючись вирішити проблему недостатності довгострокових ресурсів, комерційні банки зверталися за ресурсами до зовнішніх ринків (насамперед, це були банки з іноземним капіталом). В результаті, значними темпами зростали суми зобов'язань українських банків перед нерезидентами. Зокрема, за станом на кінець 2009 року зобов'язання перед нерезидентами становили 32% загального обсягу зобов'язань (на кінець 2008 року 29%). Із них, 55% становили кошти з терміном погашення більше 1 року.

Таким чином, зовнішні запозичення стали основним джерелом кредитування фізичних осіб в іноземній валюті. Такий стан справ свідчив про зростання кредитного та валютного ризиків в банківській системі, особливо під час здійснення кредитних операцій з фізичними особами, що негативно вплинуло на виконання банками своїх зобов'язань перед клієнтами, в тому числі нерезидентами.

2.2 Актуальні напрями банківського кредитування

У 2009 році спостерігалась тенденція до зростання кредитів, наданих сектору нефінансових корпорацій іншими депозитними корпораціями (банками), що було зумовлене зростанням кредитів у національній валюті, спрямованих у поточну діяльність. Порівняно з 2008 роком залишки за кредитами збільшились на 4,7 млрд. грн., або на 1,0%, до 457,5 млрд. грн. Водночас, незважаючи на зростання обсягів кредитування з початку 2009 року, спостерігалося постійне уповільнення темпів їх приросту у річному обчисленні до 32,9% порівняно з 36,5% на кінець 2008 року. На наш погляд, причиною такої динаміки було зменшення ресурсної бази комерційних банків.

У розрізі валют спостерігалась висхідна динаміка кредитів, наданих сектору нефінансових корпорацій у національній валюті (рис. 2). За 2009 рік залишки за гривневими кредитами збільшились на 5,8 млрд. грн., або на 2,3%, до 258.6 млрд. грн. Перевага надавалась короткостроковим кредитам (3,9 млрд. грн.), що певною мірою пояснювалось зменшенням депозитів, залучених іншими депозитними корпораціями на довгостроковий період. У річному обчисленні темпи приросту залишків за кредитами у національній валюті залишилися на рівні кінця 2008 року 37,7%.

Рис. 2. Кредити нефінансовим корпораціям за видами валют.

Кредитування сектору нефінансових корпорацій в іноземній валюті характеризувалось низхідною динамікою. За 2009 рік залишки за кредитами в іноземній валюті зменшилися на 1,1 млрд. грн., або на 0,6%, у тому числі у доларах США у гривневому еквіваленті на 1,3 млрд. грн., або на 0,8%. У річному вимірі темпи їх приросту продовжували уповільнюватись і становили 27,2 порівняно з 35,0% у 2008 році (зокрема, у доларах США вони знизились до 23,8% проти 33,5%, а в євро підвищились до 57,3% проти 51,9%).

За строками користування у річному обчисленні відбулося подальше скорочення темпів приросту залишків за кредитами з усіма термінами погашення (рис. 3). Проте залишки кредитів за всіма строками користування збільшились. Найбільше зросли кредити, надані на строк до 1 року на 3,8 млрд. грн., або на 1,9%. Кредити, надані на строк від 1 до 5 років та більше 5 років зростали значно меншою мірою відповідно на 0,5 та 0,4 млрд. грн.

Рис. 3. Кредити нефінансовим корпораціям за строками погашення.

За видами економічної діяльності уповільнення темпів приросту кредитів у річному обчисленні спостерігалося за всіма основними галузями (рис. 4). Найбільше зниження відбулося за кредитами, наданими на операції з нерухомим майном (з 117,4% на кінець 2008 року до 107,9% на кінець 2009 року) та сільськогосподарським корпораціям (з 26,6% до 20,8% відповідно). Найбільше зростання (на 4,1 млрд. грн.) спостерігалося за кредитами, наданими торговельним корпораціям у національній валюті, які, із метою поповнення обігових коштів, надавались в основному на строк до 1 року. Збільшення заборгованості на 0,8 млрд. грн. відмічалось за кредитами, наданими підприємствам переробної промисловості як у національній, так і в іноземній валютах, що більшою мірою було зумовлено зростанням кредитів на виробництво харчових продуктів, напоїв.

Рис. 4. Кредити нефінансовим корпораціям за видами економічної діяльності.

Водночас, ураховуючи сезонний фактор, 2009 році зафіксовано скорочення залишків за кредитами, наданими корпораціям сільського господарства, з усіма термінами користування та всіма видами валют на 0,6 млрд. грн. Кредити на виробництво та розподілення електроенергії, газу та води до попереднього місяця зменшились на 0,2 млрд. грн. за рахунок скорочення короткострокових кредитів (на 0,4 млрд. грн.) при одночасному зростанні довгострокових кредитів на 0,2 млрд. грн.

Тривало зростання заборгованості сектору нефінансових корпорацій за простроченими кредитами, проте значно меншими темпами, ніж у 2008 році. Приріст у 2009 році становив 6,2% порівняно з 13,7% у 2008 році, у тому числі у національній валюті 5,4% проти 15,9%, в іноземній валюті 7,0% проти 11,4%. Частка прострочених кредитів у загальному обсязі вимог за кредитами сектору нефінансових корпорацій збільшилась до 8,8% проти 8,4% у 2008 році.

На кінець 2009 року залишки за кредитами, наданими сектору домашніх господарств комерційними банками, становили 252,3 млрд. грн., у тому числі у національній валюті 69,0 млрд. грн., в іноземній 183,3 млрд. грн. Посилення вимог до позичальників в умовах погіршення їх реальних доходів, а також зростання інфляційних та девальваційних очікувань сприяло подальшому зменшенню темпів приросту кредитів у річному обчисленні (до 18,1% у 2009 році проти 22,5% у 2008 році). Залишки за кредитами в національній валюті у річному обчисленні зменшились на 15,0%, а в іноземній валюті у річному вимірі стабільно скорочувались темпи їх приросту (до 38,4% у 2009 році проти 44,1% у 2008 році).

Продовжилося поступове зменшення кредитів зі строками користування до 1 року та від 1 до 5 років відповідно на 16,9% та 7,3% та уповільнення темпів приросту кредитів строком більше 5 років до 37,5% у річному обчисленні (рис. 5).

Рис. 5. Кредити домашнім господарствам за строками погашення.

Залишки за кредитами, наданими сектору домашніх господарств, зменшились на 3,5 млрд. грн., або на 1,4%, чому сприяло скорочення залишків за споживчими кредитами (на 3,0 млрд. грн.) за усіма видами валют і кредитами на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості (на 0,6 млрд. грн.) у доларах США (рис. 6). Зазначимо, що таке зменшення торкнулося лише кредитів від 1 до 5 років та більше 5 років, залишки за короткостроковими кредитами цим позичальникам незначно підвищились.

Рис. 6. Кредити домашнім господарствам за видами валют.

Розглянемо динаміку нових кредитів, тобто кредитів, які включають суми за первинними кредитними договорами, укладеними протягом звітного періоду, а також суми за додатковими пролонгованими договорами, за якими, крім продовження строку, відбулася зміна або суми, або процентної ставки, або суми та процентної ставки.

У 2009 році, на відміну від 2008 року, загальний обсяг нових кредитів збільшився на 11,9 млрд. грн. до 71,9 млрд. грн. і, майже, наблизився до середнього обсягу станом на початок 2008 року (72,3 млрд. грн.).

У 2009 році найбільші обсяги кредитів надавались комерційними банками сектору нефінансових корпорацій 93,0% від загального обсягу кредитування у 2008 році.

Нові кредити, надані сектору не фінансових корпорацій, збільшились до 66,9 порівняно з 55,6 млрд. грн. у 2008 році (рис. 7).

Рис. 7. Нові кредити за секторами економіки, млрд. грн.

За строками користування зберігалася тенденція до зростання частки (на 3,3 процентного пункту до 82,6%) найбільшої за обсягами групи кредитів кредитів, наданих на строк до 1 року. Обсяг короткострокових кредитів становив 55,2 млрд. грн., що на 11,1 млрд. грн. більше, ніж у 2008 році. Найменші обсяги нових кредитів надавалися сектору нефінансових корпорацій на строк понад 5 років 0,5 млрд. грн., порівняно з 2008 роком вони зменшилися на 0,5 млрд. грн.

Кредити строком від 1 до 5 років було отримано сектором нефінансових корпорацій в сумі 4,9 млрд. грн., обсяг яких був меншим, ніж у 2008 році.

За видами економічної діяльності найбільше зростання спостерігалося за кредитами, наданими торговельним корпораціям (до 36,6 проти 25,3 млрд., грн. у 2008 році), які використовувались ними на поточні цілі. Обсяги кредитування будівельних підприємств збільшились на 0,3 млрд. грн. до 1,6 млрд. грн. при одночасному скороченні кредитів, наданих у сільське господарство (на 0,3 млрд. грн.) до 2,2 млрд. грн. та у промисловість (на 2,0 млрд. грн.) до 19,9 млрд. грн. У річному обчисленні обсяги нових кредитів у будівництво зменшились на 8,8%, а у промисловість, сільське господарство та торгівлю збільшились відповідно на 0,2%, 0,7% і 2,6%.

Нові кредити, надані сектору домашніх господарств, протягом 2009 року зросли на 0,3 млрд. грн. до 3,9 млрд. грн., хоча і були у 4,1 рази меншими, ніж у 2008 році (рис. 8). На нашу думку, це пов'язано з існуванням значних фінансових ризиків, наявною заборгованістю за раніше отриманими кредитами, а також посиленням вимог комерційних банків до позичальників в умовах зменшення їх реальних доходів.

Рис. 8. Нові кредити, надані домашнім господарствам, за строками, млрд. грн.

Приріст було забезпечено за рахунок кредитів овердрафт (на 0,2 млрд. грн.) та кредитів, наданих на строк до 1 року (на 0,3 млрд. грн.). Частки цих кредитів становили відповідно 28,6% і 38,2%. Обсяги кредитування з довшими термінами користування були меншими та упродовж 2009 року скоротились, що, на нашу думку, пояснювалось тим, що переважна більшість депозитів, залучалась комерційними банками на короткий термін.

Зазначимо, що у кінці 2009 року відбулося зростання нових кредитів на споживчі цілі до 3,1 млрд. грн. з одночасним зменшенням до 0,2 млрд. грн. обсягів кредитів, наданих на операції з нерухомістю. У річному обчисленні обсяг нових кредитів, наданих сектору домашніх господарств, зменшився на 17,2%, у тому числі споживчих кредитів на 17,8%, кредитів на нерухомість на 30,5%.

2.3 Аналіз динаміки процентних ставок комерційних банків

Зауважимо, що аналіз динаміки процентних ставок комерційних банків здійснено на основі статистичних даних, що відповідають міжнародним стандартам та стандартам Європейської системи центральних банків, і публікуються на офіційному сайті Національного банку України у Статистичному бюлетені Національного банку України.

У 2009 році тривала загальна тенденція до зниження вартості кредитів, наданих в економіку України (процентна ставка становила 16,7% річних порівняно з 23,3% річних у 2008 році. При цьому існувала значна волатильність процентних ставок. За секторами економіки максимальними були процентні ставки за кредитами, наданими іншим фінансовим корпораціям (26,0% річних), мінімальними для нефінансових корпорацій (16,2% річних). За видами валют процентні ставки за кредитами в національній валюті були вищими (19,1% річних), ніж в іноземній (9,4% річних).

Помітна диференціація процентних ставок спостерігається за кредитами, наданими різним видам економічної діяльності (рис. 9). Зокрема максимальними були ставки за кредитами, наданими корпораціям «рибальства, рибництва» (23,3% річних), за кредитами, наданими сільськогосподарським підприємствам значно нижчими 15,7% річних.

Крім того, існувала помітна волатильність вартості кредитів за окремими регіонами України. Так, для нефінансових корпорацій процентні ставки за кредитами були найнижчими у Дніпропетровській області (14,6% річних), Івано-Франківській (15,1% річних) та Київській і м. Києві (15,5% річних). При цьому ставка фактично визначалася операціями з потужними клієнтами окремих комерційних банків, для яких вона була нижчою. У Житомирській області вартість кредитів була найвищою (24,9% річних). Особливо це показово на прикладі кредитування корпорацій сільського господарства.

Після значного підвищення процентних ставок за кредитами з 2008 року (з 16,1% річних у 2008 році до 23,3% річних у 2009 році) спостерігалась поступова стабілізація ситуації на грошово-кредитному ринку. Зокрема середньозважена процентна ставка за кредитами скоротилась до 16,7% річних, залишаючись дещо вищою за рівень 2008 року.

Рис. 9. Процентні ставки за кредитами.

У той же час спостерігається суттєва диференціація процентних ставок як за секторами економіки (для населення вони є вищими, ніж для нефінансових корпорацій далі НФК), так і за видами валют (у національній валюті вартість кредитів вища, ніж в іноземній).

Хоча економічна активність у 2009 році пожвавилася, питання щодо вартості наданих кредитів залишилося актуальним. Тому, на наш погляд, особливої уваги потребує аналіз процентних ставок з точки зору підтримки комерційними банками сектору НФК. Зазначимо, що тут спостерігається досить значна диференціація процентних ставок: максимальними були процентні ставки за кредитами, наданими корпораціям «рибальства, рибництва» (23,3%), в той час за кредитами, наданими сільськогосподарським підприємствам 15,7% (рис. 10).

Рис. 10. Процентні ставки за кредитами, наданими нефінансовим корпораціям.

Регіональний аналіз дозволяє виявити значні диспропорції всередині самої галузі у регіональному розрізі (у 2009 році мінімальна процентна ставка за кредитами, наданими сільськогосподарським корпораціям, становила 11,9% річних у м. Києві та Київській області, максимальна 26,3% річних у Луганській області).

Розглянемо процентні ставки за кредитами, наданими сільськогосподарським корпораціям Житомирської області.

Діяльність комерційних банків з початку 2009 року відбувалась в умовах зниження економічної активності, зростання короткострокових коштів у ресурсній базі банків, скорочення обсягів кредитування нефінансових корпорацій. Хоча обсяг кредитування сільськогосподарських корпорацій Житомирської області на початку 2009 року дорівнював 2,7 млрд. грн., що становило 3,8% від загального обсягу кредитів, наданих банками нефінансовим корпораціям, галузь є показовою з точки зору необхідності розглядати ставки за окремими зрізами. У річному обчисленні зміна обсягів кредитів аграріям становила 11,5% (рис. 11).

Рис. 11. Процентні ставки за кредитами, наданими нефінансовим корпораціям Житомирської області.

При цьому кредитування корпорацій сільського господарства Житомирської області здійснювалось за відносно помірними процентними ставками, особливо у період посівної компанії. Вартість кредитів, наданих корпораціям сільського господарства, становила 15,7% річних, що на 0,5 процентного пункту було нижче, ніж середньозважена процентна ставка за кредитами, наданими НФК в цілому (рис. 12).

Рис. 12. Процентні ставки за кредитами, наданими сільськогосподарським корпораціям за областями у 2009 році.

У відповідний період 2008 року вартість кредитів, наданих сільськогосподарським корпораціям, перевищувала середньозважену процентну ставку за всіма видами економічної діяльності на 0,4 процентного пункту (у 2007 році на 1,7 процентного пункту).

За регіонами розподіл кредитів аграріям відображає специфіку регіонів, рівень використання агропромислового потенціалу регіону та виробничих сил. Регіони з більшою концентрацією капіталу змогли забезпечити більш суттєву підтримку аграрному сектору (рис. 13). Так комерційні банки м. Києва, Київської та Житомирської областей забезпечили у 2009 році 74,7% обсягу кредитів, наданих сільськогосподарським корпораціям.

Рис. 13. Процентні ставки за кредитами, наданими сільськогосподарським корпораціям за областями у 2009 році.

Слід зауважити, що у 2009 році 73,0% від загального обсягу кредитів було надано банками м. Києва та Київської області в іноземній валюті (91,6% від усіх кредитів в інвалюті в АПК) за процентною ставкою значно нижчою (7,9% річних), ніж в цілому по економіці в іноземній валюті (9,2%) та в цілому за кредитами в іноземній валюті, наданими у галузь (8,4%). На наш погляд, це непрямо свідчить про підтримку обмеженого кола клієнтів.

Майже 97% від загального обсягу кредитів, наданих банками Житомирської області, на відміну від Київської області, було надано у національній валюті під найнижчий процент (14,9%) при процентній ставці 19,4% в цілому за кредитами, наданими сільськогосподарським корпораціям у національній валюті (рис. 14).

Рис. 14. Процентні ставки за кредитами, наданими сільськогосподарським корпораціям за областями у 2009 році.

Таке розмежування за процентними ставками та регіонами свідчить про підтримку конкретними банками окремих клієнтів, досвід роботи та рівень довіри до яких дозволяє значно зменшувати вартість кредитування їх діяльності.

Разом із тим, у 2009 році загальний обсяг кредитів, наданих банками інших регіонів (675 млн. грн.), становив лише четверту частину від загального обсягу кредитів, наданих у сільське господарство (2,7 млрд. грн.). Причому надавались ці кредити під процентну ставку значно вищу за середню. У Луганській області вартість кредитів була максимальною 26,3% при незначному обсязі наданих кредитів (0,5% від загального обсягу кредитів у сільське господарство). У Миколаївській області процентна ставка за кредитами була мінімальною серед інших регіонів, проте залишалась вищою за середню (19,0%), а обсяг наданих кредитів був незначним (2,3%). Зазначимо, що така диференціація за процентними ставками не є сезонною, про що свідчить динаміка процентних ставок за кредитами за період 2008-2009 років.

Комерційні банки, центральні офіси яких територіально знаходились у Київській області та м. Києві, мали меншу вартість кредитних ресурсів та, відповідно, мали можливість пропонувати кредити за нижчою, ніж в інших регіонах, вартістю. У той же час процентні ставки за кредитами, що надавались в інших регіонах, суттєво відрізнялись своїм рівнем. Таким чином, значна питома вага більш дешевих кредитів, наданих аграріям банками м. Києва, Київської та Житомирської областей, суттєво вплинула на середньозважену вартість кредитів, наданих сільськогосподарським корпораціям в цілому, у бік здешевлення.

2.4 Визначення наслідків кредитних ризиків для банківської системи України

Ослаблення банківської системи України через посилення негативного впливу світової фінансової кризи певною мірою сприяло переоцінці кредитних ризиків і зміні механізмів їх виявлення. З метою забезпечення стабільності банківської системи Національний банк вживав усіх необхідних заходів для нівелювання можливих ризиків. Однак розгортання фінансової кризи, яка стала каталізатором прояву наявного кризового потенціалу, актуалізувало дослідження передумов його формування й результатів прояву з метою вироблення зважених підходів до реалізації банківськими установами кредитної політики. З огляду на зазначене, доцільним є виявлення наслідків експансивної кредитної політики та обґрунтування причин зниження якості банківських активів.

Незважаючи на певне зниження темпів кредитування у 2009 році порівняно з попереднім роком, попит на позикові кошти залишався досить високим, відповідними були й темпи його задоволення. Загальний обсяг кредитів, наданих банками в економіку, на кінець 2009 року становив 734 млрд. грн., а темп їх зростання порівняно з 2008 роком 12%. Відношення наданих банками кредитів до ВВП у 2009 році збільшилося порівняно з 2008 роком на 18 в.п. і становило 77%.

Така динаміка вплинула на структуру банківських активів: спостерігалося зниження обсягу високоліквідних активів та спрямування їх у більш ризиковані, але з вищим рівнем дохідності, види діяльності, зокрема у кредитування, що також призвело до скорочення темпів приросту високоліквідних активів. Так, частка таких активів у загальній структурі активів банків, скоригованих на резерви під активні операції, скоротилася на 5,8 в.п., тоді як обсяг наданих кредитів збільшився майже на 6,7 в.п. У результаті на кінець 2009 року їх частки становили відповідно 13,9% і 75,5%. Зменшення обсягу коштів, які знаходяться в інших банках (їх частка в загальній структурі активів у 2009 році скоротилася з 19,2% до 13,3%), зумовлене зростанням недовіри банків один до одного внаслідок посилення негативного впливу фінансової кризи на розвиток і стабільність банківської системи, а також через необхідність концентрації власних ресурсів для здійснення своєї діяльності.

На наш погляд, виявлена динаміка значно підвищила вразливість банків до зміни умов макроекономічного середовища, зокрема внаслідок подальшої девальвації гривні, зниження рівня кредитоспроможності позичальників і втрати об'єктами застави частини вартості, що мало місце наприкінці року.

Крім того, поширення світової валютної кризи призвело до переоцінки ризиків інвесторами, що проявилося у сповільненні темпів інвестиційних надходжень у країну в 2009 році порівняно з 2008 роком. Починаючи з вересня 2009 року стрімко знижувалися обсяги валютних надходжень від нерезидентів унаслідок скорочення попиту та зниження цін на вітчизняну продукцію на світових ринках. Через обмеженість доступу до зовнішніх позикових ресурсів зменшився обсяг залучених кредитних коштів.

Незважаючи на зростання порівняно з попереднім роком (у номінальному вираженні) обсягу кредитів, наданих суб'єктам господарювання й фізичним особам, темпи їх приросту були нижчими (рис. 15).

На нашу думку, це зумовлено як збільшенням вартості кредитних ресурсів, так і зниженням їх доступності для товаровиробників, зокрема через втрату ними кредитоспроможності, зниження дохідності їхньої діяльності, погіршення фінансового стану підприємств (у тому числі через зростання тривалості розрахунків між ними). Крім того, скорочення обсягу наданих кредитів на початку 2009 року сталося внаслідок зменшення тимчасово вільних коштів банківських установ, реалізації урядом і Національним банком антиінфляційних заходів, які полягали у звуженні грошової маси, зокрема через підвищення вимог до рефінансування банківських установ2, зростання вартості кредитних ресурсів, обмеження споживчого кредитування, в тому числі через посилення вимог до резервування за цими операціями.

Слід зазначити, що все це відбувалося на тлі посилення структурних дисбалансів у економіці в частині невідповідності політики стимулювання внутрішнього попиту структурним змінам у розвитку виробничих галузей, високо ризикової кредитної політики банківських установ, збільшення обсягу зовнішніх надходжень іноземної валюти, значна частина яких була отримана як кредитні ресурси.

В умовах розгортання фінансової кризи (починаючи з вересня 2008 року) подальше сповільнення темпів кредитування сталося через встановлення Національним банком тимчасового обмеження на активні операції банківських установ (з 13.10.2008 року) із посиленням вимог щодо кредитування контрагентів, які не мають надходжень у іноземній валюті; необхідність акумулювання коштів для проведення розрахунків за зовнішніми запозиченнями; підвищення кредитних ризиків унаслідок погіршення кон'юнктури за галузями, що тривалий час були найбільш прибутковими і кредитоспроможними.

Рис. 15. Динаміка приросту наданих суб'єктам господарювання і фізичним особам кредитів за видом валюти.

Низький рівень кредитної активності та припинення наприкінці 2008 року фінансування ряду програм поставили під загрозу можливість розвитку товаровиробників і економіки в цілому. Брак обігових коштів, потребу в яких позичальникам за нинішніх умов досить важко задовольнити шляхом залучення кредитних ресурсів (через низький рівень їх кредитоспроможності та зростання вартості цих ресурсів), призвів до втрати деякими суб'єктами господарювання ринків збуту. Причиною стала неможливість розвитку виробництва, яке не підтримується внутрішнім попитом у зв'язку зі зниженням платоспроможності населення внаслідок падіння його доходів, а також підвищення собівартості товарів тих виробників, котрі використовують імпортну продукцію.

Наслідком зазначених негативних змін стало стрімке зростання обсягу прострочених кредитів у загальній структурі вимог банківських установ за наданими позиками, найшвидші темпи якого спостерігалися починаючи з вересня 2008 року, що зумовлено насамперед значною девальвацією національної валюти. Найбільшу частку в загальній структурі простроченої заборгованості становить заборгованість суб'єктів господарювання, що пояснюється більшими обсягами їх кредитування. Так, частка прострочених кредитів, наданих суб'єктам господарювання, на кінець 2009 року становила 58,9% в загальній сумі прострочених кредитів, а за кредитами, наданими фізичним особам, 41,1%, тоді як на початку 2009 року ці частки дорівнювали відповідно 56,8% і 43,2%. Однак у загальній структурі вимог банків у 2009 році відбулося зростання частки простроченої заборгованості за кредитами суб'єктам господарювання на 4,16 в. п. порівняно з 2008 роком.

У 2009 році істотно збільшилася частка простроченої заборгованості за кредитами в іноземній валюті як суб'єктів господарювання, так і фізичних осіб (рис. 16).

Темпи зміни прострочених кредитів за вимогами банківських установ у іноземній валюті також були значно вищими, порівняно із заборгованістю у гривнях. Проте більший приріст простроченої заборгованості спостерігається за кредитами, наданими фізичним особам.

У цілому темп приросту прострочених кредитів суб'єктів господарювання в національній валюті за 2009 рік збільшився майже на 160 в.п. порівняно з 2008 роком і становив 275,6%. Лише у грудні 2009 року цей показник зріс порівняно з попереднім місяцем на 87 в.п. Водночас річний приріст за кредитами в іноземній валюті становив 463,8 в.п. та на кінець 2009 року 582,8% по відношенню до відповідного періоду 2008 року. За позиками фізичних осіб відповідні показники в національній валюті знизилися на 90,5 в.п., до 208,4%, а в іноземній валюті відбулося зростання на рівні 373,8 в.п., до 623%.

На наш погляд, виявлена негативна динаміка спричинена насамперед посиленням девальваційного тренду за наявності значної частки кредитів, наданих у іноземній валюті фізичним особам, котрі не мають валютних надходжень і боргове навантаження яких унаслідок знецінення гривні збільшується. До того ж, більше половини у структурі кредитів, наданих домогосподарствам, становлять саме довгострокові кредити в іноземній валюті, що посилює зазначений ризик (рис. 17). Так, лише за 2009 рік їх частка зросла на 10 в.п., що певною мірою зумовлено переоцінкою вартості банківських вимог через зміну обмінного курсу гривні. Тоді як кредити в національній валюті в сукупності становлять лише 28% у загальній структурі кредитів, наданих домогосподарствам. При цьому найбільша частка належить споживчим кредитам, частка яких у загальній структурі знизилася на 2 в.п., а серед них середньостроковим і довгостроковим кредитам, частки яких на кінець 2009 року становили 34% і 52% відповідно.

Рис. 16. Структура простроченої заборгованості за наданими кредитами за видом валюти.

Разом із тим, частка кредитів, спрямованих на придбання, будівництво і реконструкцію нерухомості, 75% яких надані на більш ніж 10 років, зросла на 6 в.п.

Зазначимо, що соціально спрямована бюджетна політика, що тривалий час стимулювала попит населення, сприяла нарощенню обсягів кредитування домогосподарств. І, хоча заходи Національного банку, спрямовані на обмеження споживчого кредитування, до певної міри забезпечили сповільнення темпів кредитування населення, цей показник залишився високим. Поглиблення фінансової кризи, що супроводжувалося знеціненням національної валюти, зростанням рівня безробіття, зниженням доходів громадян, а отже і соціальної складової в них, призвело до збільшення частки проблемних кредитів банківських установ через посилення боргового навантаження на позичальників цієї групи.

Рис. 17. Структура кредитів домашнім господарствам за терміном надання та видом валюти.

На наш погляд, основні ризики для банківської системи сконцентровані у кредитах, наданих фізичним особам у іноземній валюті, які формують найбільшу частку в загальній структурі банківських кредитів. Крім того, більшу частину (55%) у загальній структурі наданих кредитів становлять саме довгострокові валютні кредити, що, з урахуванням існуючої диспропорції за термінами залучених банківськими установами депозитів та складної економічної ситуації, свідчить про зростання ризику.

Виявлення факторів ризику дає змогу узагальнити можливі негативні наслідки для банківської системи, зокрема:

1) подальше погіршення якості кредитних портфелів банківських установ через зростання частки прострочених і сумнівних кредитів, втрату об'єктами застави частини вартості;

2) зниження прибутковості діяльності банків, у т. ч. через необхідність нарощення обсягів резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків та списання безнадійної заборгованості банківськими установами, що посилює ризик збиткової діяльності, особливо в умовах знецінення національної валюти для кредиторів, які проводили ризикову кредитну політику;

3) виникнення проблем із поверненням зовнішніх запозичень через погіршення фінансових результатів діяльності банківських установ унаслідок низької кредитної активності та їх капіталізації;

4) посилення загрози відтоку капіталу через припинення діяльності в Україні відділеннями банків із іноземним капіталом, власники яких не бажатимуть зазнавати втрат, продовжуючи діяльність у країні з нестабільною політичною ситуацією в умовах наявного економічного спаду, та намагання власників вітчизняних банківських установ зберегти залишки активів;

5) подальше обмеження ресурсної бази, а отже й уповільнення темпів кредитування через високий відсоток проблемних кредитів, досить обережне ставлення зовнішніх кредиторів до ненадійних вітчизняних позичальників (основними факторами високого ризику яких є низька якість активів, зростання обсягу проблемних кредитів, зниження вартості заставленого майна, великий зовнішній борг, дефіцит торговельного балансу, спад реального ВВП);

6) падіння ринкової вартості акцій банківських установ.

Посилення негативного впливу виявлених факторів ризику на стабільність банківської системи можливе внаслідок погіршення кредитоспроможності і фінансового становища клієнтів: суб'єктів господарювання та фізичних осіб.

Так, через погіршення зазначених показників щодо суб'єктів господарювання відбувається, по-перше, збільшення частки пролонгованих кредитів, значний обсяг яких припадає на великі підприємства металургійної, хімічної, машинобудівної і будівельної галузей, унаслідок негативної кон'юнктури на їхню продукцію; по-друге, звуження ресурсної бази, в тому числі через зростання недовіри до банківської системи, зменшення коштів на рахунках клієнтів, зокрема внаслідок відповідної динаміки надходжень на їхні поточні рахунки через скорочення виробництва й погіршення кон'юнктури, вилучення ліквідних активів із банківської системи, в тому числі через зростання тіньового сектору економіки; по-третє, погіршення якості кредитних портфелів банківських установ та збільшення частки проблемних активів унаслідок зростання обсягу простроченої заборгованості.

Скрутне становище фізичних осіб, по-перше, потребує додаткових витрат, пов'язаних із необхідністю підвищення якості моніторингу кредитів, виявлення причин припинення розрахунків за позикою і запровадження відповідних заходів щодо відновлення розрахунків; по-друге, завдає збитків банківським установам через неповернення позик, знижує ресурсні можливості кредиторів, що відповідним чином позначається на рівні виконання ними власних зобов'язань; по-третє, зумовлює потребу в забезпеченні кваліфікованими фахівцями, діяльність яких має бути спрямована на роботу із проблемними кредитами фізичних осіб, а також ведення судових справ щодо безнадійних кредитів; по-четверте, потребує організації роботи з масового вилучення, зберігання, оцінки та переоцінки об'єктів застави з урахуванням ситуації, що склалася на ринку, а також їх реалізації за кредитами, власники яких не спроможні розрахуватися за своїми зобов'язаннями.

Страницы: 1, 2, 3, 4