Податок з власників транспортних засобів

Податок з власників транспортних засобів

1

Головною метою податкової політики держави є фінансування державних витрат. Усі інші завдання, зокрема структурна політика і перерозподіл доходів, є другорядні. Уряд будь-якої держави має три способи забезпечити свої витрати грошима:

оподатковувати споживання, використовуючи податок на додану вартість, акцизи, мито, податок з обігу, тобто непрямі податки;

друкувати гроші;

оподаткувати доходи громадян, або фірм. Для цього впроваджують податки на доходи фізичних осіб та податки на прибуток корпорацій, тобто прямі податки, одним з видів такого податку - є саме “Податок з власників транспортних засобів”, який визначається згідно Закону України від 11.12.91 р. № 1963- ХІІ “Про податок з власників транспортних заходів та інших самохідних машин і механізмів ”.

1. Платники податку

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 Закону “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” є об'єктами оподаткування.

2. Об'єкти оподаткування

Об'єктами оподаткування є:

трактори (колісні) - код за Гармонізованою системою опису та кодування товарів (далі - код) - 87 01, крім тих, що на гусеничному ходу, - код 87 01 30;

автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 87 02;

автомобілі легкові - код 87 03;

автомобілі вантажні - код 87 04;

автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код 87 05 (крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожежних);

мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном - код 87 11, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб. см, - код 87 11 10;

яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних) - код 89 03 91;

човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних), - код 89 03 92;

інші човни (крім спортивних) - код 89 03 99.

Транспортні засоби, що не є об'єктами оподаткування:

трактори на гусеничному ходу - код 87 01 30;

мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 куб. см - код 87 11 10;

тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні - код 87 05;

транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, - код 87 09;

машини і механізми для сільськогосподарських робіт - коди 84 32; 84 33;

тільки яхти, судна парусні і човни спортивні - коди 89 03 91; 89 03 92; 89 03 99.

3. Ставки і зарахування податку

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується у таких розмірах:

Податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується за місцезнаходженням юридичних осіб і місцем проживання фізичних осіб на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя.

Територіальні дорожні фонди 85 відсотків із суми цього податку спрямовують на фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, а також сільських доріг, а 15 відсотків - до бюджетів місцевого самоврядування на ремонт і утримання вулиць в населених пунктах, що належать до комунальної власності і суміщаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення.

Податок з визначених цим Законом власників водних транспортних засобів спрямовується до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів).

4. Пільги щодо податку

Від сплати податку звільняються:

а) підприємства автомобільного транспорту загального користування - щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду в цих транспортних засобах незалежно від форм власності;

б) навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів, стосовно учбових транспортних засобів, при умові використання їх за призначенням;

в) особи, зазначені у пунктах 1 і 2 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтях 4 - 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтях 6 і 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", а також інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за поданням органів соціального захисту) - щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см3 або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 650 см3 чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м;

г) особи, зазначені у пунктах 3 і 4 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо одного легкового автомобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 650 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м до їх відселення та протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю;

д) на 50 відсотків - сільськогосподарські підприємства - товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти;

е) на 50 відсотків - громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 87 03), вироблені в країнах СНД і поставлені на облік в Україні до 1990 року включно. 

5. Строки сплати податку

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується:

фізичними особами - перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;

юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби податок сплачується перед їх реєстрацією по строках сплати (кварталах), які не настали, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу. За транспортні засоби, зняті протягом року з обліку, податок не повертається.

Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку як за попередній, так і за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Юридичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд транспортних засобів, платіжні доручення про сплату податку з написом (поміткою) установи банку про зарахування податку по наземним транспортним засобам до територіальних дорожніх фондів, а по водним транспортним засобам - до відповідних бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських).

У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не провадяться. 

6. Відповідальність платників

У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом. 

Посадові особи, винні у приховуванні (неврахуванні) об'єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку чи веденні його з порушенням встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні не за встановленою формою розрахунків чи інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку, притягаються до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Недоїмки по податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно з законодавством.

7.Звітність власників транспортних засобів.

Порядок і терміни подання Розрахунку

Вимогу про необхідність подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - Розрахунок) платниками цього податку встановлено частиною третьою ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.91 р. № 1963-XII, зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 1963).

З метою врегулювання питань, пов'язаних із заповненням та поданням зазначеної форми звітності, розроблено Порядок заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах до органу державної податкової служби, затверджений наказом ДПАУ від 17.09.2001 р. № 373, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 373).

Згідно з цим Порядком платники податку (юридичні особи, котрі мають зареєстровані в Україні відповідно до чинного законодавства власні транспортні засоби, які на підставі ст. 2 Закону № 1963 є об'єктами оподаткування) самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - податок) за ставками, наведеними у ст. 3 зазначеного Закону.

Підприємства складають Розрахунок на підставі даних бухгалтерського обліку про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року та подають його до податкового органу за місцем своєї реєстрації та місцем постійного базування транспортних засобів протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Окремо слід сказати про ситуацію, коли підприємство придбаває транспортний засіб протягом року. В цьому випадку Розрахунок подається до податкової інспекції в десятиденний термін після реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ МВС України.

Звертаємо увагу ще на один нюанс. Якщо протягом року відбувається перереєстрація транспортного засобу (наприклад, у зв'язку з продажем), перерахунки розміру податку в цій ситуації юридичними особами не провадяться, тобто підприємство продовжує сплачувати податок до закінчення поточного року. Це означає, що уточнений Розрахунок з метою зменшення податкового зобов'язання до податкового органу не подається.

У разі коли підприємство, установа чи організація (тобто юридична особа) делегують права щодо обчислення та сплати податку своїм відокремленим структурним підрозділам за місцем постійного базування транспорту, податок сплачується структурними підрозділами з повідомленням про факт сплати юридичній особі. У такій ситуації підприємство, установа, організація подають Розрахунок до податкового органу за місцем свого розташування на всі транспортні засоби, зареєстровані за ним, із розподілом (групуванням) транспортних засобів за місцем їх постійного базування. При цьому копії Розрахунків направляються до податкових органів тих адміністративних одиниць, де постійно базуються транспортні засоби, з метою відкриття особового рахунка платника податків.

Що стосується філій, то Розрахунок податку до органів податкової служби за місцезнаходженням філій та місцем постійного базування транспортних засобів може бути подано за підписом уповноваженої головним підприємством особи. Однак ураховуючи, що відповідальність за складання Розрахунку та сплату податку несе головне підприємство, філія направляє до нього копію Розрахунку (для складання Розрахунку таким головним підприємством).

Для зручності платників податків Порядком № 373 передбачено норму, що дозволяє подавати Розрахунок до податкових органів за місцезнаходженням платника податку та місцем постійного базування транспортних засобів як на паперовому носії, так і в електронній формі, а також поштою з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення встановленого граничного терміну.

Інформацію про суми пільг зі сплати зазначеного податку, якими користується підприємство, має бути відображено у Звіті про суми отриманих пільг по оподаткуванню в розрізі окремих видів податків і пільг щодо кожного виду податку за формою № 1-ПП, який подається щокварталу.

Порядок заповнення Розрахунку

Перш за все слід зауважити, що форма бланка звітності про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів передбачає можливість подання як загального, так і уточненого Розрахунку. Залежно від того, який саме тип Розрахунку (загальний чи уточнений) подається, у верхній частині бланка (з правого боку) платник податку у відповідному рядку ставить позначку «Х». При цьому є чотири можливі комбінації:

- загальний Розрахунок на рік;

- загальний Розрахунок за придбані транспортні засоби;

- уточнений Розрахунок (що уточнює поданий раніше загальний Розрахунок на рік);

- уточнений Розрахунок (що уточнює поданий раніше загальний Розрахунок за придбані транспортні засоби).

Що стосується заповнення власне граф Розрахунку, то у графі 2 зазначається код транспортного засобу відповідно до Гармонізованої системи опису та кодування товарів (далі - Гармонізована система), на якій базується Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), покладена в основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 2371-III, зі змінами та доповненнями.

Для цілей визначення об'єктів обкладення податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у ст. 3 Закону № 1963 зазначено дві групи транспортних засобів:

- група 87, що відповідає розділу «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, і їх частини й устаткування» Гармонізованої системи;

- група 89, що відповідає розділу «Судна, човни та інші плавучі засоби» Гармонізованої системи.

У графах 3 і 4 Розрахунку зазначаються відповідно марка та модель транспортного засобу на підставі даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу чи технічного паспорта.

У графі 5 указуються відповідні дані про об'єм циліндрів двигуна (см куб.), потужність електродвигуна (кВт) кожного з видів наземних транспортних засобів, довжину корпусу (см) водного транспортного засобу. Джерелом інформації для заповнення цієї графи, як правило, є технічна характеристика транспортного засобу.

У графі 6 наводиться кількість однорідних транспортних засобів у розрізі марок та моделей.

При заповненні цієї графи платникам податків слід враховувати, що до Розрахунку включаються всі транспортні засоби, що значаться станом на 1 січня поточного року на балансі на субрахунку 105 «Транспортні засоби», за винятком тих, що не є об'єктами оподаткування. Це означає, що інформація про всі транспортні засоби, в тому числі ті, що перебувають у ремонті або не експлуатуються з будь-яких причин, підлягає відображенню в Розрахунку.

Виняток становлять випадки, коли транспортний засіб украдено. В цій ситуації, керуючись положеннями ст. 6 Закону № 1963, власник транспортного засобу не сплачує податок за умови підтвердження факту крадіжки відповідними документами органів, що порушили кримінальну справу. Отже, якщо транспортний засіб станом на 1 січня поточного року перебуває в розшуку і це підтверджується відповідними документами, платник податків не включає його до Розрахунку. Однак якщо вкрадений раніше транспортний засіб у поточному році буде знайдено та повернено власнику, він буде зобов'язаний протягом 10 днів з дня закриття справи про крадіжку подати до податкового органу уточнений Розрахунок і сплатити податок за квартали, що залишилася до закінчення поточного року, включаючи той квартал, в якому знайдено цей транспортний засіб.

У графі 7 зазначається ставка податку на рік, застосовувана при обчисленні цього податку з кожних 100 см куб. об'єму циліндрів двигуна або з 1 кВт потужності двигуна наземного транспортного засобу, або з кожних 100 см довжини водного транспортного засобу (відповідно до Гармонізованої системи). Для заповнення цієї графи використовуються ставки податку, наведені у ст. 3 Закону № 1963.

У графі 8 відображається сума нарахованого податку на рік. Ця графа заповнюється всіма платниками незалежно від того, чи мають вони пільгу щодо податку.

Сума податку розраховується за формулою:

Графа 9 заповнюється на підставі Довідника пільг, а в графі 10 указується сума пільги. Якщо платник має пільгу в розмірі 100 відсотків, у графі 10 повторюється значення графи 8. Якщо пільгу надано в розмірі 50 відсотків, у графі 10 зазначається сума, що дорівнює 1/2 значення графи 8.

У графі 11 зазначається різниця значень граф 8 і 10. При цьому платники податку, які не користуються пільгами, у графі 11 повторюють значення графи 8. Платники, які мають пільгу щодо податку в розмірі 100 відсотків, проставляють у графі 11 прокреслення. Платники, яким пільгу щодо податку надано в розмірі 50 відсотків, повторюють у графі 11 значення графи 10.

Заповнюючи графу 11, слід також враховувати, що сума податку, належна до сплати, округляється (менше 50 копійок - відкидається, а 50 копійок і більше округляється до 1 гривні), розбивається на чотири рівні частини, кожна по 25 відсотків від загальної суми податку підсумкового рядка та відображається платником податку в Розрахунку за поквартальними термінами сплати:

- І квартал - до 15 квітня 2003 року;

- II квартал - до 15 липня 2003 року;

- III квартал - до 15 жовтня 2003 року;

- IV квартал - до 15 січня 2004 року.

Розрахунок, що подається до податкових органів, підписується керівником підприємства та головним бухгалтером із зазначенням повністю їх прізвищ, імен та по батькові, проставляються дата, місяць і рік складання Розрахунку. Обов'язково Розрахунок скріпляється печаткою.

Розглянемо на умовних прикладах порядок заповнення Розрахунку.

Приклад 1. Підприємство «Титан» 12.08.2003 р. (тобто в третьому кварталі 2003 року) придбає автомобіль «Газель» з об'ємом циліндрів двигуна 2445 см куб. Цього ж дня автомобіль буде зареєстровано в органах ДАІ.

Для заповнення Розрахунку слід розрахувати суму податку. Ставка податку на рік - 10 грн. зі 100 см куб. Річна сума податку складе:

(2445 см куб. х 10 грн.) : 100 см куб. = 244,50 грн.

Однак у зв'язку з тим, що автомобіль реєструється в другому півріччі, сума податку за два квартали (включаючи квартал, в якому автомобіль реєструється), що залишилися до закінчення поточного року, становитиме половину річної суми податку:

244,50 грн. : 2 = 122,25 грн., тобто 122 грн. (сума податку округляється).

У свою чергу сума податку, що підлягає сплаті за квартал, складе:

122 грн. : 2 = 61 грн.

Таким чином, перед реєстрацією автомобіля 12.08.2003 р. буде сплачено податок за III квартал 2003 року в сумі 61 грн., а решту податку за IV квартал 2003 року в сумі 61 грн. має бути сплачено до 15.01.2004 р.

Ці суми вказуються в Розрахунку за термінами сплати:

- за III квартал (до 15 жовтня 2003 року) - 61 грн.;

- за IV квартал (до 15 січня 2004 року) - 61 грн.

Розрахунок за придбані транспортні засоби в розглядуваній ситуації має бути подано до податкового органу до 22.08.2003 р.

Порядок виправлення помилок у Розрахунку

На жаль, на практиці не виключено ситуації, коли в раніше поданому Розрахунку могли бути допущені помилки. Вказівки, як діяти підприємству в таких ситуаціях, викладено в Порядку № 373.

Відповідно до цього Порядку платник податку, який самостійно виявив помилки, що містяться в раніше поданому ним Розрахунку, зобов'язаний подати уточнений Розрахунок, що містить виправлені показники. До уточненого Розрахунку додається Довідка про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. До кожного уточненого Розрахунку (за відповідний період або за придбані транспортні засоби) подається окрема Довідка.

Якщо у зв'язку з виправленням помилки визначено заниження податкового зобов'язання, платник податку самостійно нараховує та сплачує штраф у розмірі 10 відсотків суми недоплати.

У Довідці зазначаються:

- сума податку, що підлягає сплаті зі старого Розрахунку (загального чи раніше уточненого Розрахунку) - рядок 1 Довідки;

- сума податку, що підлягає сплаті з уточненого Розрахунку - рядок 2 Довідки;

- сума, що збільшує податок у зв'язку з виправленням помилки - рядок 3 Довідки;

- сума, що зменшує податок у зв'язку з виправленням помилки - рядок 4 Довідки;

- зміст помилки - рядок 5 Довідки;

- сума штрафу в розмірі 10 відсотків суми недоплати - рядок 6 Довідки.

Звертаємо увагу, що згідно з п. 14 Порядку № 373 сума недоплати щодо податку і штраф у розмірі 10 відсотків такої недоплати мають бути сплачені платником протягом 10 календарних днів із дня подання уточненого Розрахунку. Якщо ж у результаті виправлення допущеної помилки виявлено завищення податкових зобов'язань, за датою подання уточненого Розрахунку зменшуються податкові зобов'язання платника податку.

За ситуації, коли за результатами подання уточненого Розрахунку виникає необхідність у поверненні надміру сплаченого податку, підприємство разом із таким уточненим Розрахунком повинно подати до податкового органу заяву про повернення надміру сплаченого податку. Відповідно до п. 7 Методичних по дотриманню строків давності при поверненні надміру сплачених сум податків і зборів (обов'язкових платежів), викладених у листі ДПАУ від 28.03.2001 р. № 4065/7/19-1117, таку заяву слід подати не пізніше 1095-го дня, наступного за днем здійснення переплати.

Список використаної літератури:

Н.М. Ткаченко Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: підручник. К.: “А.С.К” 2001 р.

Журнал “Все про бухгалтерський облік”

Збірник систематизованого законодавства “ Основи податкового законодавства”

Інформаційно-аналітичний центр “Ліга”

Закон України від 11.12.91 р. № 1963- ХІІ “Про податок з власників транспортних заходів та інших самохідних машин і механізмів ”.

- "Звітність власників транспортних засобів"

Податки та бухгалтерський облік, N 15 2003.02.20

Щотижневик "Податки та бухгалтерський облік"