Платіжний баланс та його роль у системі валютного регулювання

Експортна квота залежить від здатності країни конкурувати на світовому ринку та від потреби країни в імпорті, оскільки доходи від експорту мають покривати витрати на імпорт. Відношення експорту до імпорту розглядається як міра збалансованості зовнішньої торгівлі й називається коефіцієнтом покриття Р:

Р = Е:І.

При активному сальдо торговельного балансу Р>1, при пасивному -Р<1. Різниця (1 - Р) характеризує масштаб дефіциту торговельного балансу. Скажімо, якщо Р = 0,87, то 13% товарного імпорту не забезпечується експортом і для покриття дефіциту балансу необхідно залучати інші ресурси.

Відношення імпорту до ВВП характеризує ступінь імпортної залежності економіки країни:

I При Kj < 15% масштаб імпорту вважається безпечним. Очевидно, що коефіцієнт імпортної залежності функціонально пов'язаний з коефіцієнтом покриття і експортною квотою:(I:Q)-(E:1) = (E:Q)

2.2 Аналіз платіжного балансу України за 2005-2007 рр.

У 2005 році сальдо поточного рахунку платіжного балансу 2.5 млрд. дол. США. У І півріччі 2007 року від'ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу збільшилося порівняно з відповідним періодом минулого року в 2.6 рази й становило 2 млрд. дол. США (-3.4% до ВВП) .

Зовнішній товарооборот України у 2005 р. спостерігає погіршення умов торгівлі, зменшення світового попиту зумовили значне перевищення темпів зростання імпорту товарів (21.8%) над експортом (4.8%), що призвело до формування від'ємного сальдо товарного балансу в розмірі 1.1 млрд. дол. США та різкого скорочення позитивного сальдо зовнішньоторговельного балансу (з 4.9 до 0.8 млрд. дол. США)., який за І півріччя 2007 року становив 50 млрд. дол. США, збільшився майже на третину порівняно з відповідним періодом минулого року в основному за рахунок ктивізації товарообміну з найближчими сусідами: з країнами СНД та Західної Європи. При цьому зростання товарообороту з країнами СНД відбувалося переважно за рахунок значного нарощування експорту товарів (на 58.6%), а з країнами Європи, навпаки, - шляхом збільшення обсягів їх імпорту (на 35.5%) . Хоча обсяги експорту зростали високими темпами, імпорт зростав швидше, що привело до збільшення від'ємного сальдо торгівлі товарами в цілому за І півріччя в 1.4 рази до 3.2 млрд. дол. США

Характерною ознакою 2005 року є суттєве уповільнення темпів зростання експорту товарів. Вартісні обсяги експорту у звітному періоді становили 35 млрд. дол. США. Уповільнення темпів зростання експорту товарів у 2005 році значною мірою було зумовлене різким скороченням експорту продукції машинобудування. В цілому за рік експортні поставки за будування даною групою скоротилися на 18% (на 1 млрд. дол. США) порівняно з попереднім роком. Експорт товарів. У 2006 році обсяги експорту товарів збільшилися на 11.2% і дорівнювали 38.9 млрд. дол. США (у 2005 році експорт зріс лише на 4.8%). Зростання обсягів експорту в 2006 році зумовлено збільшенням вартісних обсягів експорту:

- металургійної продукції на 16.9% ;

- машинобудівної продукції на 19.9%;

- хімічної продукції на 18.4%.

Основним чинником прискорення темпів зростання експорту в 2006 році було поліпшення кон'юнктури ринків чорних металів у другій половині року та вдала переорієнтація експортних поставок на нові ринки (падіння вартості поставок металопродукції до Китаю у 6 разів було компенсоване нарощуванням поставок до країн Америки в 1.9 рази, Європи - в 1.4 рази, країн вартісні обсяги СНД - в 1.3 рази). У цілому за рік експорту чорних металів зросли на 13.6% переважно за рахунок збільшення фізичних обсягів (на 9.7%), тоді як ціни в середньому зросли тільки на 3.6%. Стосовно 2007 р. то збереження сприятливої кон'юнктури світових сировинних ринків (метали, хімія, харчова сировина) у поточному році зумовило високі темпи зростання експорту товарів (32.4 проти 1.6% у І півріччі 2006 року). З початку року було експортовано продукції на суму 23.4 млрд. дол. США, з яких 12.5 млрд. дол. США - у ІІ кварталі. Високими темпами зростали обсяги експорту:

- чорних металів та виробів з них (37.4%),

- продовольчих товарів та сировини для їх виробництва (38.5%),

- продукції хімічної промисловості (23.9%).

Швидкому нарощуванню експортних поставок у поточному році також сприяло зростання попиту в країнах СНД на продукцію українського машинобудування, в результаті чого за І півріччя експорт машин та обладнання зріс у 1.5 рази. Більше двох третин експортних поставок машин та устаткування було спрямовано до країн СНД, з яких найбільшими споживачами були Росія (80%), Казахстан (7%) та Білорусь (5.3%). Майже 20% продукції машинобудування було експортовано до країн Європи.

Завдяки сприятливій ситуації на світових ринках чорних металів, що зберігається у поточному році, вартісні обсяги експорту продукції чорної металургії зросли за І півріччя на 37.4%, що забезпечило майже 40% від усього приросту експорту товарів. Значне підвищення попиту на продукцію металургії порівняно з минулим роком спостерігалося у країнах СНД та Європи.

У 2005 р. політика уряду, спрямована на збільшення реальних доходів населення та внутрішнього споживання, разом з активізацією дій по боротьбі з контрабандою та зниженням митних тарифів, а також зміцнення реального ефективного валютного курсу з початку року на 5.9%, стимулювали зростання у 2005 році обсягів неенергетичного імпорту вищими темпами, ніж у 2004 році (30.7 проти 26.5%).Близько 60% приросту імпорту було отримано за рахунок надходжень продукції машинобудівної та хімічної промисловості. Високі темпи зростання були характерними й для всіх інших груп і статей імпорту. Найвищими темпами у 2005 році зростали обсяги імпорту (на 54.3%) в основному за промислових товарів рахунок збільшення офіційно зареєстрованого імпорту взуття (в 6.9 рази) та одягу (в 3.4 рази).Зменшення ввізного мита на окремі сільськогосподарські та продовольчі товари зумовило збільшення обсягів в 2005 реімпорту продукції АПК ці на 40.7%. Збільшення вартісних обсягів імпорту на 37.2% продукції хімічної промисловості відбувалося значною мірою за рахунок зростання фізичних обсягів. Найпомітніше збільшилися обсяги імпорту фармацевтичних продуктів та пластмас і виробів з них, що також може пояснюватися дією Державної програми “Контрабанді - СТОП” та зниженням митних тарифів. У 2006 році обсяги імпорту товарів становили 44.1 млрд. дол. США, збільшившись на 22.1% порівняно з 2005 роком. Інтенсивне нарощування імпорту в 2006 році в основному зумовлене:

- активізацією інвестиційного попиту;

- зростанням реальних доходів населення та розширенням обсягів споживчого кредитування, що призвело до підвищення попиту на товари довготривалого вжитку та легкові автомобілі;

- різким зростанням цін на енергоносії.

Майже дві третини приросту імпорту було отримано за рахунок нарощування надходжень машинобудівної продукції (на 36.3%) та продукції хімічної промисловості (на 26.8%). Розширення обсягів споживчого кредитування та зростання купівельної спроможності населення зумовили різке зростання у поточному році обсягів імпорту легкових автомобілів. За 2006 рік в Україну було завезено автомобілів на суму 2.2 млрд. дол. США, що у 1.8 рази перевищило обсяги попереднього року. За І півріччя 2007 року обсяги імпорту товарів зросли на 33.2% порівняно з відповідним періодом минулого року і становили 26.6 млрд. дол. США, в тому числі у ІІ кварталі поточного року - 14 млрд. дол. США .

Основними чинниками такого зростання у 2007 році були:

- значні обсяги надходжень довгострокових фінансових ресурсів від нерезидентів, що дало змогу активізувати процеси модернізації вітчизняних підприємств, що в свою чергу викликало нарощування обсягів інвестиційного імпорту;

- зростання внутрішнього виробництва, що зумовило додаткову потребу в ресурсах та

збільшення закупівель сировини, матеріалів напівфабрикатів;

- підвищення цін на імпортований газ та нафту, що призвело до збільшення вартісних обсягів імпорту газу в 1.7 разів, нафтопродуктів - у 1.5 разів;

- розширення внутрішнього споживчого попиту, що зумовило збільшення імпорту продукції АПК та окремих товарів машинобудівної промисловості.

Стосовно 2005 р. експорт послуг 9.2 млрд. дол. США переважно за рахунок зростання двох головних складових цієї статті: послуг з транспортування - майже на 11% порівняно з 2004 р. Та послуг, що пов'язані з подорожуванням, - на 22%. Найдинамічніше зростали обсяги послуг, наданих нерезидентам у галузі зв'язку (в 1.6 рази). У 2006 р. експорт послуг становив 11.3 млрд. дол. США, збільшившись порівняно з 2005 роком на 20.7%. Зростання спостерігалося за всіма видами послуг. У структурі експорту транспортних послуг, на долю яких припадало 47.4% від загального експорту послуг, найвагоміше збільшилася вартість послуг трубопровідного транспорту, що зумовлено зростанням плати за транзит газу з 1.09 до 1.6 дол. США за 1 тис. куб. м на 100км. Значно збільшилися обсяги послуг з повітряних перевезень, що були надані нерезидентам (в 1.3 рази). Найвищими темпами протягом року зростав експорт юридичних та бухгалтерських послуг (у 4 рази), послуг з реклами та маркетингу (в 2.3 рази), обсяги будівельних послуг збільшилися у 1.6 разів, послуги зв'язку - в 1.4 рази. зростання обсягів експорту послуг у І півріччі 2007 року відбулося насамперед за рахунок збільшення експорту транспортних та туристичних послуг порівняно з відповідним періодом минулого року: на 3.4 та 29.5%. Всього за січень - червень 2007 року нерезидентам було надано послуг на уму 5.7 млрд. дол. США, з них у ІІ кварталі - на 3.2 млрд. дол. США. Високими темпами зростав у І півріччі 2007 року експорт послуг залізничного (42.5%) та повітряного (20%) транспорту. Однак значне зменшення обсягів надання послуг з транспортування трубопровідним транспортом зумовило досить невисокий приріст експорту транспортних послуг: усього на 3.4% більше, ніж у І півріччі минулого року.

Обсяги і у 2005 році зросли на 14% порівняно з 2004 роком і становили 7.6 млрд. дол. США. Витрати на транспортні послуги протягом року збільшилися на 26%, їх частка в структурі імпорту послуг збільшилася до 27% (проти 24.6% у 2004 році). Витрати резидентів на послуги з подорожування збільшилися майже на 14%, а частка таких послуг у загальному імпорті послуг залишилася на рівні попереднього року - 37%. Найвищими темпами зростали обсяги імпорту фінансових послуг (в 2 рази), комп'ютерних та інформаційних послуг за статтею “Роялті та ліцензійні платежі”(в 1.6 рази). Водночас імпорт страхових послуг скоротився у 3.5 рази, будівельних - на 38%. У 2006 р. імпорт послуг становив 9.2 млрд. дол. США та зріс на 21.4% за всіма видами послуг, крім державних, спостерігалося збільшення обсягів імпорту. Стрімкими темпами зростали транспортні послуги (в цілому за рік в 1.6 рази), що також зумовлено збільшенням плати за транзит. Найдинамічніше зростали обсяги витрат резидентів на послуги з перевезень автомобільним та повітряним транспортом (відповідно у 1.7 та 1.4 рази), фінансових послуг (у 1.6 рази). За експертною оцінкою, обсяги витрат громадян України, що перебували за кордоном, залишилися майже на рівні 2005 року і становили 2.8 млрд. дол. США. За січень - червень 2007 року резидентами України було отримано послуг на суму 5.3 млрд. дол. США, що на 25.7% перевищує рівень відповідного періоду минулого року. В загальній сумі найбільшу частку становлять транспортні послуги - 36.3%, істотну - туристичні (31.3%) та фінансові послуги (6.3%).Збільшення обсягів споживання транспортних послуг за І півріччя 2007 року на 25% відбувалося насамперед за рахунок збільшення.

Від'ємне сальдо балансу доходів за 2005 рік збільшилося до рівня попереднього року в 1.5 рази й становило 985 млн. дол. США. Необхідність обслуговувати зростаючі обсяги залучень за приватними середньо - та довгостроковими кредитами, збільшення виплат дивідендів іноземним інвесторам і зростання платежів уряду за прямим та гарантованим боргом були головною причиною зростання обсягів виплат у 2005 році в 1.7 рази. Показник нарахованих відсотків із зовнішнього боргу відносно експорту товарів і послуг збільшився до 2.8 проти 1.8% у 2004 році. Одночасно зростання переказів на оплату праці наших громадян за кордоном в 1.6 рази та зростання золотовалютних резервів зумовили збільшення надходжень за доходами в 2005 році в 2 рази. Від'ємне сальдо балансу доходів цілому за 2006 рік становило -1.7 млрд. до США і збільшилося в 1.7 рази порівняно з 20 роком, що зумовлено значними виплатами дивідендів за прямими інвестиціями та зростанням 1.5 рази нарахованих відсотків за довгостроковими кредитами. Від'ємне сальдо балансу доходів за результатами І півріччя 2007 р. становило 0.95 млрд. дол. США, збільшившись порівняно з відповідним періодом минулого року в 1.5 рази. Доходи у формі оплати праці українських громадян за кордоном зросли на 35.8% порівняно з І півріччям 2006 року й становили 330 млн. дол. США, водночас виплати за цією статтею залишилися на рівні минулого року. Доходи органів грошово-кредитного регулювання в умовах зростання обсягів міжнародних резервів збільшились у 1.6 рази. Однак необхідність обслуговувати зростаючі обсяги залучень за приватними кредитами і єврооблігаціями та збільшення виплат дивідендів іноземним інвесторам зумовили зростання від'ємного сальдо балансу інвестиційних доходів у 1.5 рази.

У 2005 році збереглася тенденція до збільшення обсягів поточних трансфертів, баланс яких склався з позитивним сальдо у розмірі 2.8 млрд. дол. США. Основним чинником зростання було збільшення на 23.6% обсягів приватних грошових переказів, які становлять 68.4% від загального обсягу отриманих трансфертів. Визначальною рисою фінансового рахунку в 2005 році став значний приплив валюти за такими статтями, як прямі іноземні інвестиції, а також середньострокові та довгострокові негарантовані кредити при одночасному зменшенні відпливу капіталу. Це дозволило збільшити резервні активи до рівня, що забезпечує фінансування імпорту товарів та послуг упродовж 4.7 місяця. У 2006 році зберігалася тенденція до збільшення обсягів поточних трансфертів. Позитивне сальдо балансу поточних трансфертів збільшилося на 11.5% і становило 3.2 млрд. дол. США. Основним чинником зростання було збільшення на 23.1% обсягів приватних грошових переказів, які становили 74.4% від загального обсягу отриманих трансфертів. Позитивне сальдо балансу поточних трансфертів у І півріччі 2007 р. становило 1.7 млрд. дол. США, що на 21.2% більше за рівень відповідного періоду минулого року. Обсяги отриманих резидентами трансфертів досягли 1.9 млрд. дол. США, збільшившись до відповідного періоду минулого року на 23%, що значною мірою зумовлено зростанням надходжень грошових переказів робітників, а також приватних переказів (у тому числі з використанням міжнародних систем) в 1.4 рази. Рахунок поточних операцій відображено в табл.. 2.

Таблиця 2. Рахунок поточних операцій.

Обсяги чистого припливу прямих іноземних інвестицій у 2005 році становили 7.5 млрд. дол. США. Зафіксовані рекордні обсяги чистого припливу прямих іноземних інвестицій пояснюються перш за все надходженням коштів на приватизацію металургійного заводу “Криворіжсталь” компанією Mittal Steel у листопаді 2005 року та продажем банку “Аваль” іноземному інвесторові. Необхідно зазначити, що показник приросту прямих іноземних інвестицій в економіку України у 2005 році (7.8 млрд. дол. США) був найвищим за всю історію складання платіжного балансу України й становив 81% від їх загального обсягу, накопиченого протягом останніх 10 років.У цілому за 2006 рік чистий приплив прямих іноземних інвестицій в Україну становив 5.3 млрд. дол. США, що майже вдвічі більше, ніж у 2005 році (без урахування надходжень від приватизації ВАТ “Криворіжсталь”). Найпривабливішими для інвесторів були такі види економічної діяльності, як: фінансова діяльність - зростання інвестицій за 2006 рік становило

1675 млн. дол. США, а їх частка збільшилася на 5.7 процентного пункту; операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам - інвестиції зросли на 847 млн. дол. США, а частка у загальному обсязі інвестицій зросла на 2.9 процентного пункту. Фінансовий рахунок. За результатами І півріччя 2007 року, сальдо фінансового рахунку (без урахування резервів) сформувалося додатним у розмірі 5.8 млрд. дол. США (в І півріччі минулого року сальдо було від'ємним у розмірі 0.9 млрд. дол. США). Прямі інвестиції. Україна залишається досить привабливою країною для інвестування. За І півріччя 2007 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій в економіку України в 1.2 рази перевищив рівень відповідного періоду минулого року й становив 3.3 млрд. дол. США, з яких за ІІ квартал надійшло 1.8 млрд. дол. США.

Обсяги чистого залучення неурядового сектору України за середньо- і довгостроковими кредитами та облігаціями за 2005 р. становили 4.8 млрд. дол. США (у 2004 р. - 3.2 млрд. дол. США). Слід відзначити, що 75% від загального обсягу залучених коштів (або 3.6 млрд. дол. США) надійшли у другій половині року. Обсяги чистого залучення середньо - та довгострокових негарантованих кредитів становили 3.4 млрд. дол. США Запозичення українських банків, корпорацій та муніципальних органів влади протягом 2005 року за єврооблігаціями дорівнювали 1.4 млрд. дол. США, що на 21% вище, ніж у 2004 році. У 2005 році уряд України залучив на зовнішніх ринках 721 млн. дол. США шляхом розміщення ОЗДП (емісія відбулася в жовтні), що на 379 млн. дол. США нижче, ніж у 2004 році. В цілому за 2006 рік чисті залучення за негарантованими довгостроковими кредитами дорівнювали 5.8 млрд. дол. США, що в 1.7 рази більше, ніж за 2005 рік. У ІІІ та ІV кварталах 2006 року зафіксовано максимальні за останні роки обсяги залучень (у IV кварталі вони становили 2.3 млрд. дол. США). Це відбувалося за рахунок. Частка зростання залучень банківського сектору, якого у 2006 році в загальному обсязі запозичень зросла з 22.2 до 36.6%. Чисті залучення за корпоративними, банківськими та муніципальними єврооблігаціями у 2006 році дорівнювали 2 млрд. дол. США, що в 1.5 рази більше, ніж у 2005 році. Основні залучення були здійснені в IV кварталі 2006 року й становили 1.3 млрд. дол. США, або 64% від загальних залучення за рік. У І півріччі 2007 року чисті залучення за середньо- і довгостроковими кредитами та облігаціями становили 5.3 млрд. дол. США, що в 3.1 рази більше, ніж у відповідному періоді минулого року. У цілому за I півріччя банківським сектором було отримано середньо- та довгострокових кредитів на суму 2.5 млрд. дол. США. Крім того 1.7 млрд. дол. США було залучено банками шляхом розміщення єврооблігацій. Із загальної сум залучень за єврооблігаціями, здійсненими у І пів річчі 2007 року, 30% припадає на Приватбанк 24% - на Укрсоцбанк, 17% - на ПУМБ, по 11% на Альфа-банк і банк “Надра” та 7% - на Ва-банк.

У 2006 році так і не відновилася зацікавленість нерезидентів в українських ОВДП та ОВДП-ПДВ: сальдо за операціями з цими паперами склалося від'ємним у розмірі 549 млн. дол. США, тоді як у 2005 році сальдо було додатним у розмірі майже 1 млрд. дол. США. Від'ємне Інший короткостроковий капітал. Сальдо за короткостроковим капіталом у 2006 році було сформовано головним чином за рахунок:

- значного приросту запасів готівкової валюти в інших секторах економіки, який оцінено в 8.5 млрд. дол. США (більше, як за попередніх п'ять років). Протягом усього 2006 року значними темпами зростали обсяги видачі іноземної банків, що пояснюється зростанням попиту на споживчі кредити;

- збільшення на 40% обсягів операцій зворотного викупу вітчизняних цінних паперів у нерезидентів. Протягом І півріччя 2007 року було зафіксовано рекордне зростання кредиторської заборгованості при практично незмінній дебіторській заборгованості за зовнішньоекономічними розрахунками. За шість місяців поточного року кредиторська заборгованість збільшилася на 2.2 млрд. дол. США (в І півріччі 2006 року - на 397 млн. дол. США), одночасно дебіторська заборгованість суб'єктів господарювання зросла всього на 260 млн. дол. США (в І півріччі 2006 року - на 1 млрд. дол. США). Така різниця у прирості заборгованості певною мірою пояснюється дефіцитом фінансових ресурсів у країні, а також низькою платіжною дисципліною вітчизняних корпорацій. Крім того, протягом І півріччя 2007 року українськими суб'єктами підприємницької діяльності було залучено чистих короткострокових кредитів на суму 2.1 млрд. дол. США (в І півріччі 2006 року - 1 млрд. дол. США), причому основний приріст залучень припадає на ІІ квартал 2007 року. Основними позичальниками, як і в минулому році, виступали банки, частка яких становить 93% від чистого залучення. Дещо меншими були також обсяги операцій зі зворотного викупу вітчизняних цінних паперів у нерезидентів: протягом шести місяців 2007 року вони становили 1.7 млрд. дол. США (в І півріччі 2006 року - 2.3 млрд. дол. США). Водночас значно зросли обсяги вибуття готівкової валюти з банківського сектору до інших секторів економіки: за шість місяців поточного року вони становили 5.1 млрд. дол. США (з них 3.4 млрд. . дол. США - у ІІ кварталі), тоді як у І півріччі 2006 року вони становили 3.3 млрд. дол. США. Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій зображено в табл.. 3.[33]

Таблиця 3. Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій

2.3 Аналіз платіжного балансу Росії за 2007р.

Зовнішньоекономічна кон'юнктура в порівнянні із січнем-вереснем 2006 року трохи погіршилась (індекс експортних цін склав 105,5%, імпортних - 107,4%). Проте, зовнішньоторговельний обіг збільшився на 18,6% (до 399,1 млрд. доларів) при випереджальному росту імпорту в умовах швидкого росту внутрішнього попиту.

Таблиця 4. Зміна експорту й імпорту товарів у січні-вересні 2007 року

у порівнянні із січнем-вереснем 2006 року

Експорт товарів досяг 245,7 млрд. доларів (у січні-вересні 2007 року - 223,8 млрд. доларів). Відмінною рисою звітного періоду було зменшення внеску в приріст експорту сировинної складової: за рахунок мінеральних продуктів він збільшився на 27,8% проти 79,4% роком раніше. Позначилося скорочення фізичних обсягів поставок по одній з найбільш значимих товарних позицій, природному газу, при цінах на енергоносії, у середньому близьких до рівня порівнянного періоду. На відміну від паливно-енергетичних товарів експорт продукції металургії в умовах сприятливої цінової кон'юнктури істотно виріс (на 26,8%). Вартість вивозу інших товарів, що представляють, в основному, продукцію більше високого ступеня переробки, збільшилася на 18,2%, а її внесок у приріст експорту склав 36,7% (що більше показника річної давнини в 2,3 рази). Продукції хімічної й пов'язаних з нею галузей промисловості вивезене на 14,5 млрд. доларів (у базисному періоді - 12,1 млрд. доларів). У складі групи був приріст вивозу добрив - на 0,9 млрд. доларів, продуктів органічної й неорганічної хімії - на 0,8 млрд. доларів. Серед інших товарів інтенсивно зростав експорт продовольчих товарів і сировини для їхнього виробництва (в 1,5 рази). У тому числі спостерігалося більш ніж дворазове збільшення експорту злаків, в 1,9 рази зросла вартість цукру й кондитерських виробів. У той же час по окремих товарних позиціях спостерігалося скорочення експорту.

Зокрема, він зменшився по дорогоцінних каменях і дорогоцінних металах, включаючи виробу з них, - на 10,1%, шкіри, що відповідає сировини й натурального хутра - на 9,1%, текстильної продукції - на 3,3%.

Імпорт товарів перевищив рівень січня-вересня 2006 року більш ніж на третину й склав 153,5 млрд. доларів. Нарощування його вартості відбувалося по всіх товарних позиціях, головним чином, через значне збільшення фізичних обсягів ввозу - на 26,9%.

Імпорт машин, устаткування й транспортних засобів збільшився з 43,8 млрд. доларів до 68,1 млрд. доларів. Їхня частка в сукупній вартості завезених товарів наблизилася до 50%, у тому числі на транспортні засоби довелося порядку 37%. Мало місце зменшення імпорту фармацевтичної продукції й добрив, що негативно відбилося на динаміку поставок продукції хімічної й пов'язаної з нею галузей. Ріст імпорту, що склав 19,0 млрд. доларів, сповільнився, а частка товарів даної групи в загальній вартості ввозу зменшилася з 16,4% до 13,9%. До 19,0 млрд. доларів збільшився імпорт продовольчих товарів і сировини для їх виробництва. Їхня питома вага склала 13,9%. Динамічно зростав імпорт металургійної продукції, вартість якої збільшилася з 6,8 млрд. доларів до 11,9 млрд. доларів. Зокрема, чорних металів й виробів з них завезено на 4,1 млрд. доларів більше, ніж у порівнянному періоді, а кольорових металів - на 1,0 млрд. доларів. Серед інших товарів в 1,8 рази виріс імпорт дорогоцінних каменів і дорогоцінних металів (з урахуванням виробів з них), в 1,7 рази - шкіри й натурального хутра, в 1,6 рази - текстильної продукції й взуття.

Найважливішими постачальниками товарів у Росію, як й у відповідному періоді попереднього року, були Німеччина (13,3% сумарного імпорту), Китай (11,6%) і Україна (7,0%). Серед всіх країн максимальним темпом росту (в 1,9 рази) характеризувався ввіз товарів з Китаю. Дефіцит балансу міжнародних послуг перевищив рівень січня-вересня 2006 року на 43,8% й оцінюється в 14,2 млрд. доларів. Їхній оборот зріс на 27,7% - до 69,5 млрд. доларів. Продовжилося нарощування позитивного балансу торгівлі послугами із країнами СНД (до 1,1 млрд. доларів) і негативного - із країнами далекого зарубіжжя (до 15,4 млрд. доларів).

Експорт послуг збільшився з 22,2 млрд. доларів до 27,6 млрд. доларів. Як і роком раніше, позитивна динаміка показника була обумовлена стійким ростом вартості зроблених нерезидентам ділових, професійних і технічних послуг, статті «поїздки» і транспортних послуг - їхній сумарний внесок у його приріст рівнявся 72,7%. Експорт категорії, що домінувала, транспортних послуг, перевищив 8,3 млрд. доларів. Однак їхня частка в сукупному обсязі експорту продовжувала знижуватися - з 32,8% до 30,2%. Майже рівнозначний внесок у динаміку транспортних послуг привнесли пасажирські й вантажні перевезення: 36,2% й 34,6% відповідно. За рахунок допоміжних і видам транспорту додаткових послуг вони збільшилися на 29,2%. У розбивці по лідируючу позицію як і раніше займали повітряні перевезення (40,1% всіх транспортних послуг).

Другий по значимості експортною статтею залишалися послуги, пов'язані з міжнародними поїздками. Їхня вартість досягла 7,3 млрд. доларів (ріст на 23,5%), а питома вага оцінюється в 26,4%. У січні-вересні 2007 року як і раніше швидко росла вартість зроблених на зовнішньому ринку ділових, професійних і технічних послуг: їхній експорт збільшився на 32,8% і досяг 6,0 млрд. доларів. Значимий вплив на динаміку сукупного показника зробили послуги в області реклами й вивчення кон'юнктури ринку, вартість яких перевищила 1,6 млрд. доларів, а також консультаційні послуги з питань керування (0,9 млрд. доларів). Найбільш високими темпами росту характеризувався експорт комп'ютерних й інформаційних послуг (в 1,7 рази), фінансових послуг (в 1,7 рази), а також операційний лізинг (в 1,6 разів). Імпорт послуг, що збільшувався більше швидкими темпами, чим у порівнянному в порівнянні з 14,1%), перевищив 41,8 млрд. доларів. За рахунок розширення періоді (на 30,2% імпорту по статті «поїздки», транспортних, а також ділових, професійних і технічних послуг було отримано 67,5% приросту показника. Вартість послуг, пов'язаних з відвідуванням громадянами Російської Федерації іноземних держав, перевищила 17,0 млрд. доларів. У структурі імпорту продовжував рости питома вага особистих поїздок у країни далекого зарубіжжя (з 75,4% до 78,2%). На особисті поїздки в країни СНД доводилося 11,2%. Частка ділових поїздок склала 10,6%, зменшившись у порівнянні з порівнянним періодом на 2,2 процентних пункти. Імпорт ділових, професійних і технічних послуг виріс із 5,3 млрд. доларів до 6,9 млрд. доларів. У їхньому складі переважали технічні послуги інженерно-архітектурного характеру, частка яких за дев'ять місяців 2007 року збільшилася з 20,8% до 25,5%, а внесок у приріст розглянутої категорії послуг перевищив 41%. Динамічний ріст вантажних перевезень водним і повітряним транспортом, що склали 48,1% сукупного імпорту транспортних послуг, значною мірою вплинув на ріст вартості транспортного обслуговування резидентів у цілому. У результаті імпорт транспортних послуг досяг 6,5 млрд. доларів, що більше рівня дев'яти місяців 2006 року на 39,5%. Більше швидкими темпами в порівнянні із січнем-вереснем 2006 року ріс імпорт фінансових послуг (в 1,8 разів), операційний лізинг (1,7 рази), а також вартість послуг у сфері культури й відпочинку (в 1,5 рази). Негативне сальдо балансу оплати праці збільшилося з 3,3 млрд. доларів у січні-вересні 2006 року до 5,3 млрд. доларів у звітному періоді. Виплачена нерезидентам заробітна плата (6,8 млрд. доларів), істотно перевищила обсяг доходів російських громадян від трудової діяльності за рубежем (1,5 млрд. доларів). Таке співвідношення значною мірою визначалося кількісними показниками трудової міграції. Протягом тривалого періоду часу відзначається стійке перевищення чисельності іноземної робочої чинності, притягнутої у внутрішню економіку, над кількістю резидентів, що виїжджають за кордон з метою тимчасового працевлаштування. Практично весь обсяг отриманих доходів надійшов країн зарубіжжя, у виплатах більше 80% доводилося на країни СНД.

Дефіцит балансу інвестиційних доходів скоротився в порівнянні з базисним періодом на 14,9% і склав 16,2 млрд. доларів. Нараховані надходження оцінюються в 31,4 млрд. доларів, що відповідають виплати - в 47,5 млрд. доларів.

Сукупні доходи органів державного керування й органів грошово-кредитного регулювання від розміщених за рубежем активів перевищили виплати по зобов'язаннях перед нерезидентами на 11,5 млрд. доларів (в аналогічному періоді 2006 року позитивне сальдо рівнялося 5,4 млрд. доларів). У структурі надходжень 91,1% доводилося на доходи органів грошово-кредитного регулювання, обсяг яких з ростом резервних активів збільшився в 1,7 рази. Виплати, що включають в основному відсотки по кредитах, притягнутим органами державного в правління, навпроти, зменшилися, що було зв'язано зі значним скороченням державного зовнішнього боргу після його погашення в частині Паризького клубу кредиторів. Негативне сальдо балансу інвестиційних доходів приватного сектора збільшилося на 13,6% й оцінюється в 27,7 млрд. доларів. Нараховані до одержання доходи виросли на 55,4% - до 18,0 млрд. доларів. Темп приросту виплат був нижче - буд. доларів. 27,0%, їхній обсяг склав 45,7 млрд. дол.

По операціях з інвестиційними доходами банків зафіксоване негативне сальдо - 3,7 млрд. доларів (роком раніше дефіцит рівнявся 1,1 млрд. доларів). У структурі операцій превалювали надходження й виплати відсотків по кредитах, залишкам на поточних рахунках і депозитам. Їхня частка в отриманих доходах рівнялася 80,1%, у відповідних виплатах - 74,4%. Дефіцит балансу інвестиційних доходів інших секторів при помітному росту обсягів надходжень і виплат, збільшився з 23,3 млрд. доларів до 24,0 млрд. доларів. Доходи, нараховані до одержання, оцінюються в 14,9 млрд. доларів, що в 1,6 рази більше, ніж у порівнянному періоді. У їхній структурі 92,8% доводилося на доходи від прямих іноземних інвестицій резидентів. До виплати була нарахована сума в 38,9 млрд. доларів, що більше відповідного показника в січні-вересні 2006 року на 18,3%. Частка доходів нерезидентів від прямих інвестицій у Росії рівнялася 74,2%. Сальдо балансу поточних трансфертів зложилося негативним у розмірі 1,9 млрд. доларів (у січні-вересні 2006 року його дефіцит склав 0,6 млрд. доларів). Позитивне сальдо трансфертів із країнами далекого зарубіжжя (2,5 млрд. доларів) значною мірою було обумовлено операціями органів державного керування - їхнього надходження перевищили виплати на 2,3 млрд. доларів. Стосовно країн СНД. Росія виступала донором ресурсів: дефіцит балансу поточних трансфертів склав 4,4 млрд. доларів, при цьому по державному секторі зафіксовані чисті надходження в обсязі 0,2 млрд. доларів, по операціях інших секторів - чисті виплати в 4,6 млрд. доларів. Негативне сальдо балансу однієї з найбільш значимих категорій у складі трансфертів інших секторів, грошові перекази працюючих, у порівнянні з базисним періодом збільшилося в 1,6 рази - до 4,0 млрд. доларів.

Це було пов'язано, насамперед, з ростом виплат у країни СНД.[32]

Таблиця 5. Динаміка платіжного балансу Російської Федерації за січень-вересень 2007р.

2.4 Вплив зовнішньоторговельних зв'язків України з Росією на стан платіжного балансу.

З вищезазначеного бачимо, що значний вплив, як позитивний так і негативний має на Україну Російська федерація. Росія є найважливішим торгово-економічним партнером України, незважаючи на те, що зовнішня торгівля між країнами має тенденцію до зменшення. Якщо в 2002 році експорт України до Росії становив понад чверть усього експорту товарів, у 2006 - 23%, то у 2007-17,8%. Протягом останніх п'яти років частка Росії в українському товарному імпорті невпинно скорочувалася (з 48% до 37%). Оскільки протягом 2005 - 2007 років вартість імпорту стабілізувалася на рівні 5,8 - 5,9 млрд. дол., то приріст загального імпорту в Україну, який мав місце у цей час, відбувся не за рахунок імпорту з Росії, Україна залишається залежною від імпорту з Росії більшою мірою, ніж від експорту в Росію, проте залежність від імпорту зменшується швидше, ніж залежність від експорту.

Основу українського експорту в Росію становить продукція машинобудування, хімічної промисловості, чорної металургії та харчової промисловості. Переважна частка імпорту з Росії (дві третини) складається з енергоносіїв та іншої сировини, отже, експорт товарів з України до Росії має більш “благородну” структуру, ніж імпорт. Український експорт до РФ більш диверсифікований, ніж імпорт. Частка машинобудування в експорті України до Росії стабільно перевищує 25% (у 2007 році - 35%). В останні роки взаємна торгівля продукцією машинобудування між Росією та Україною має тенденцію до збільшення. Протягом 2005 - 2006 років її обсяг збільшився вдвічі - з 500 млн. до 1 млрд. дол. в обох напрямах. У 2007 імпорт продукції машинобудування з Росії становив 928 млн. дол., а експорт в Росію з України понад 1 млрд. 133 млн., що свідчить про зростання залежності Росії від української продукції машинобудування. Продукція обробної промисловості України, зокрема з високим ступенем переробки, має порівняно високий попит на території Росії та країн СНД. Отже, Росія є споживачем українських промислових товарів, тоді як решта світу - української сировини та напівфабрикатів. Як наслідок, експорт українського машинобудування та споживчих товарів залежить насамперед від попиту в Росії, тому в інтересах України зберегти цей попит, чому, безперечно, сприятиме створення в СНД зони вільної торгівлі. Однак попит на українські товари в Росії та СНД більш нестабільний, ніж у ЄС. Протягом 2002 - 2007 років темпи зростання українського експорту в Євросоюз жодного разу не були негативними і лише в 1999 дорівнювали нулю. Водночас експорт до Росії протягом 2002--2004 років зменшувався майже на 20% щорічно, у 2005 збільшення становило 48%; а у 2006 - темпи знизилися до +5%. У минулому році, за попередніми підрахунками, український експорт до Росії знову зменшився на 13%. Імпорт протягом 2001-2004 років зменшувався і з Росії, і з ЄС майже однаковими темпами. Проте в останні три роки імпорт з Росії є стабільним, а імпорт з ЄС щороку зростає. Відповідно роль ЄС у зовнішній торгівлі України зростає, а Росії - зменшується. Більше того, послідовно скорочується частка Росії у торгівлі України з країнами СНД. Так, протягом 2001 - 2004 років частка Росії в імпорті України з країн СНД становила 80-90%, а у 2005 - 2007 роках вона різко зменшилася до 65 - 70%. Інша справа це транзит енергоносіїв адже Завдяки транзиту Україні вдається зберігати позитивний баланс торгівлі послугами. Транзит енергетичних матеріалів, особливо газу й нафти, протягом 2005 - 2007 років становив 86% у загальній структурі вантажопотоків. Майже весь вантажопотік забезпечує Росія: близько чотирьох п'ятих вантажопотоку з Росії - це енергоносії, що надходять до Європи українськими трубопроводами. Відомо, що територією України здійснюється переважна частина поставок природного газу з Росії на європейський ринок (90%) та значна частина нафти. Експансія Росії на українському енергоринку посилюється, оскільки через Україну пролягає найбільш економічно вигідний і натепер практично єдиний шлях в Європу для російських енергоносіїв. Енергоекспорт для Росії - це питання життєздатності держави і, значною мірою, її геополітичної могутності. Більше половини надходжень до російського бюджету припадає на надходження від експорту енергоресурсів. Потенціал Росії в розвитку експорту енергоносіїв до Європи ще довго залишатиметься вагомим. Нагадаємо, що в Російській Федерації зосереджено понад 38% розвіданих світових запасів газу, 13% нафти, 12% вугілля, величезний потенціал гідроенергетичних ресурсів, з якого використовується лише п'ята частина. Тому Росія так активно домагається спільного управління газовими магістральними мережами України і не тільки газовими, але нещодавні події які відбуваються стосовно відносин між Україною та Росією значно погіршились, що в майбутньому , на мою думку , буде відображено на платіжному балансі нашої країни.[27]

Висновок

На підставі викладеного матеріалу можна зробити наступні висновки:

- Платіжний баланс - є відбиття зовнішньоекономічних зв'язків країни, ступеня її інтеграції у світове господарство.

- Платіжний баланс має індивідуальні особливості для кожної країни, що є слідством її економічної політики, економічного розвитку й національної самобутності.

- На платіжний баланс впливає міжнародні обставини. Розрядження міжнародної напруженості впливають на платіжні баланси.

Платіжний баланс - є об'єктом державного регулювання.

- Стан ПБ - один з найважливіших критеріїв економічної безпеки. Розглянутий підхід до аналізу припускає тісний взаємозв'язок стану ПБ і внутрішнього грошового ринку. Основним висновком може служити те, що вплив на ПБ будь-яких мір не може бути оцінено належним чином без оцінки їхніх монетарних наслідків. І навпаки, будь-яка зміна рівноваги грошового ринку приводить до змін ПБ. Незважаючи на ряд недоліків монетарного підходу до аналізу ПБ, вважаємо за доцільне проводити його аналіз як кредитно-грошового феномена.

Розглянувши платіжний баланс України та Російської Федерації я зрозумів, що більшу частину формування експортних операцій України спрямовано саме на Росію та країни СНД. Стосовно відносин з Російською Федерацією можна сказати, що за останній час ситуація склалась більш напружена та гостра за рахунок незлагодженої роботи Українського уряду. Це виходить з ціни на газ, експортно-імпортних відносин які є стратегічними та важливими для нашої держави тому, що Росія - наш «Історичний брат» та стратегічний партнер з усіх питань. Згідно з Проектом Державного бюджету на 2008 рік основними пріоритетами бюджетної політики буде фінансування програм соціального характеру та активна розбудова інфраструктури. Негативний вплив на економічний розвиток можуть мати такі фактори, як прискорення інфляції поточного року, подальше зростання цін на енергоносії, погіршення кон'юнктури на міжнародних ринках основних товарів українського експорту та деякі інші чинники.

Список літератури

1. Бахрамов Ю.М., Глухов В.В. Организация внешнеэкономической деятельности. Особенности менеджмента: Учебное пособие. - Серия «Учебники для вузов». Специальная литература. - СПб: Издательство «Лань», 2006.

2. Бровкова Е.Г., Продиус И.П. Внешнеэкономическая деятельность: - М.: МТ - Пресс, 2004

3. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: учебник для вузов. Л.Е. Стровский, С.К. Казанцев, Е.А. Паршина и др., Под ред. проф. Л.Е. Стровского. - М., ЮНИТИ, 2003.

4. Гальперин В.Н, Гребенников П.И. и др. Макроэкономика. - С.-Петербург: Университет экономики и финансов, 2004.

5. Гофман Н.Ф., Маховикова Г.А. Основы внешнеэкономической деятельности. - СПб: Питер, 2001.

6. Грачев Ю.Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций. Учебно - практическое пособие. - М.: ЗАО «Бизнес - школа «Интел - Синтез», 2004.

7. Дегтярева О.И., Полянова Т.Н., Саркисов С.В. Внешнеэкономическая деятельность: Учебное пособие. - М.: Дело, 2005. -

8. Кулинина Г.В., Шалашова Н.Т., Юшкова С.Д. Учет, анализ и аудит внешнеэкономической деятельности: Учеб. пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Бухгалтерский учет,

9. Матвеева Т.Ю. Введение в макроэкономику - М.: ГУ-ВШЭ. - 2004.

10. Международные экономические отношения / Под ред. Б.М. Смитиенко. - М.: ИНФРА-М, 2005.

11. Международные экономические отношения: Учебник / Под общей ред. проф. В.Е. Рыбалкина. - М.: Юнити, 2001.

12. Мировая экономика: Учебник / Под ред. д.э.н., проф. А.С. Булатова. - М.: Юристъ, 2002.

13. Михайлин А.Н. Управление внешнеэкономической деятельностью фирмы: Учебное пособие. - М.: МАЭП, ИИК «Калита», 2005.

14. Основы внешнеэкономических знаний. Под ред. И.П. Фаминского. М. Международные отношения, 2004.

15. Покровская В.В. Организация и регулирование внешнеэкономической деятельности. М. Юристъ., 2002.

16. Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности менеджмента и маркетинга. Учебное пособие. - М.: Издательство «Ось - 89», 2004.

17. Попова Т.Н. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учебное пособие. - Владивосток: Изд-во Дальневост.ун-та, 2004.

18. Предприятие на внешних рынках, Внешнеторговое дело. Уч-к под ред. Долгова С.И., Кретова И.И., М, БЕК, 2003.

19. Прокушев Е.В. Внешнеэкономическая деятельность. Учеб. - практ. пособие. М. ИВЦ «Маркетинг», 2002.

20. Міжнародні фінанси О. М. Мозговий, Т. Є. Оболенська, Т. В. Мусієць: Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2005.

21. Современная внешнеэкономическая деятельность. Под ред. д.э.н., профессора Б.М. Смитиенко - М.: МГУП, 2005.

22. Международные финансы учебное пособие Н.А. Бударина, 2002.

23. http://www.federalreserve.gov/boarddocs/hh/2007/july/0707mpr_sec2.htm- http://www.rmcenter.ru/standards/reports/detail.php?ID=2396

24. http://ru.wikipedia.org/wiki/#.D0.A0.D0.B5.D0.B7.D0.B5.D1.80.D0.B2.D0.BD.D1.8B.D0.B5_.D1.84.D0.BE.D0.BD.D0.B4.D1.8B_.D0.B2_.D1.80.D0.B0.D0.B7.D0.BD.D1.8B.D1.85_.D1.81.D1.82.D1.80.D0.B0.D0.BD.D0.B0.D1.85

25. http://money.banks-credits.ru/22/329.htm - 1.2.

26. http://readbookz.com/book/108/2757.html

27. http://buklib.net/index.php?option=com_jbook&task=view&Itemid=99999999&catid=101&id=1673

28. http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/17/9/ - 1.1

29. http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/1558/1579

30. http://buklib.net/index.php?option=com_jbook&task=view&Itemid=99999999&catid=101&id=1651

31. http://www.iee.org.ua/files/conf/conf_article26.pdf

32. http://www.cbr.ru

33. www.bank.gov.ua

Страницы: 1, 2