Важлива роль у підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.

Фінансовий стан - це найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішнім середовищі. Воно визначає конкурентноздатність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якому ступені гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів із фінансових та інших відносинах. Тому можна вважати, що основна задача фінансового аналізу - показати стан підприємства для внутрішніх та зовнішніх споживачів, кількість яких при розвитку ринкових відносин значно зростає.

Визначаючи фінансовій стан підприємства розраховується велика кількість показників, а зокрема показники ліквідності та платоспроможності. При наданні підприємству кредитів, кредитори приділяють велику увагу рівню фінансової стійкості підприємства, а отже також рівню платоспроможності, адже для них на сам перед важливо, щоб підприємство вчасно ї в повній мірі повернуло свої борги. Показники платоспроможності характеризують саме здатність підприємства вчасно розраховуватись за своїми зобов'язаннями. Отже якщо підприємство має стабільний рівень показників, і що важливо в динаміці за певний проміжок часу, то це є не аби яким плюсом при вирішенні надавати кредит чи ні.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності.

Об'єктом дослідження є ВАТ «Львівбудкомплектація», на підставі даних фінансово-господарської діяльності якого здійснюються розрахунки основних показників його фінансового стану.

Предметом дослідження є аналіз та всебічна оцінка ключових показників фінансового стану ВАТ «Львівбудкомплектація» з метою визначення напрямків щодо його вдосконалення.

Мета роботи - розкрити сутність поняття фінансової стійкості та платоспроможності.

Завданнями дослідження є:

- характеристика показників фінансової стану підприємства з точки зору теорії;

- проведення розрахунків показників фінансової стійкості та платоспроможності;

- аналіз отриманих даних;

- надання рекомендації щодо підвищення рівня стійкості та платоспроможності підприємства;

- підготовка висновків.

У процесі підготовки курсової роботи використовувались загальнонаукові методи, а саме аналіз, синтез, порівняння, та економіко-логічні - методи групування та середніх величини.

Робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначається мета, завдання, предмет та обєкт дослідження. Основна частина присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів фінансового аналізу. У висновках сформульовано основні результати дослідження.

1. Актуальність, завдання та джерела інформації для аналізу фінансового стану

Аналіз фінансового стану являє собою глибоке, науково обґрунтоване дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у єдиному виробничо-торговельному процесі.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

У процесі постачальницької, виробничої, збутової й фінансової діяльності відбувається безперервний процес кругообігу капіталу, змінюються структура засобів і джерел їхнього формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і як наслідок фінансовий стан підприємства, зовнішнім проявом якого виступає платоспроможність.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Отже, фінансовий стан, зокрема аналіз фінансової стійкості та платоспроможності, - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок:

- можливі збої у постачанні, виробництві та реалізації продукції;

- невиконання плану прибутку;

- зниження рентабельності підприємства;

- загрози економічних санкцій.

Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів виробничої комерційної й фінансової діяльності. Стійке фінансове становище у свою чергу впливає на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності повинна бути спрямована на забезпечення планомірного надходження й витрат грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного й позикового капіталу й найбільш ефективне його використання.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання.

Аналіз фінансової стійкості та платоспроможності ґрунтується головним чином на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції дуже важко привести в порівнянний вид.

Відносні показники аналізованого підприємства можна порівнювати із:

- загальноприйнятими “нормами” для оцінки ступеня ризику й прогнозиравания можливості банкрутства;

- аналогічними даними інших підприємств, що дозволяє виявити сильні й слабкі сторони підприємства і його можливості;

- аналогічними даними за попередні роки.

Інформаційною базою для проведення аналізу фінансово-економічного стану підприємства служить бухгалтерська звітність.

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства в основному базується на фінансовій (зовнішньої) бухгалтерської звітності підприємства.

Фінансова звітність являє собою систему показників, що відображають інформацію про фінансовий стан організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період.

Фінансова бухгалтерська звітність складається з таких документів:

1. Бухгалтерський баланс.

2. Звіт про прибутки й збитки.

3. Звіт про рух капіталу.

4. Звіт про рух грошових коштів.

5. Примітки до річної фінансової звітності.

Отже, фінансовий аналіз - це процес дослідження фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку. Предметом фінансового аналізу є фінансові ресурси підприємства і їх потоки .Основними завданнями аналізу фінансового стану в даній курсові1 є об'єктивна оцінка динаміки та стану платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.

Основною метою фінансового аналізу є одержання ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства і фінансових результатів його діяльності.

2. Характеристика фінансової стійкості

Запорукою діяльності підприємства й основою його розвитку в конкурентному середовищі є стабільність (стійкість).

Фінансова стійкість - характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів. Вона відображає рівень ризику діяльності компанії і її залежність від позикового капіталу.

Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

На неї впливають різні чинники - як внутрішні, так і зовнішні, а саме:

- виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит;

- міцне становище підприємства на ринку;

- високий рівень матеріально-технічного забезпечення виробництва і застосування передових технологій;

- налагодженість економічних зв'язків із партнерами;

- ритмічність кругообігу засобів;

- ефективність господарських і фінансових операцій;

- незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо.

Таке розмаїття чинників зумовлює різні аспекти стійкості підприємства, зокрема, внутрішній і зовнішній.

Перші безпосередньо залежать від організації роботи самого підприємства, а другі є зовнішніми щодо нього, їх зміна не залежить від підприємства. Цим поділом і слід керуватися, моделюючи виробничо-господарську діяльність і намагаючись управляти фінансовою стійкістю.

Успіх чи невдача підприємницької діяльності багато в чому залежать від вибору складу й структури продукції чи послуг, що створюються підприємством. При цьому важливо не лише правильно вирішити, що виготовляти, а й безпомилково визначити, як виробляти, тобто шляхом застосування яких технологій і яких моделей організації виробництва й управління. Від відповіді на ці запитання залежать фінансові результати і в кінцевому підсумку фінансова стійкість.

Інший істотний фактор фінансової стійкості підприємства, тісно пов'язаний з видами продукції чи послуг, що виробляються, - це оптимальний склад і структура активів, а також ефективне управління ними.

Стійкість підприємства та потенційна результативність бізнесу багато в чому залежать від якості поточних активів, від того, скільки задіяно обігових засобів і яких зокрема, яка величина запасів і активів у грошовій формі тощо.

Коли підприємство зменшує запаси і ліквідні засоби, то воно може більше задіяти капіталу у виробничому процесі і, таким чином, збільшити прибуток. Однак разом із тим зростає ризик неплатоспроможності підприємства і навіть його зупинки внаслідок недостатності необхідних напівфабрикатів, сировини чи матеріалів.

Наступний значний внутрішній фактор фінансової стійкості - склад і структура фінансових ресурсів, правильний вибір тактики і стратегії управління ними. Чим більше у підприємства власних фінансових ресурсів, насамперед прибутку і фондів, що формуються на його рахунку, тим більша впевненість у збереженні ним фінансової стійкості. При цьому важливий не лише загальний обсяг прибутку, а й структура його розподілу і особливо та частка, яка спрямовується на розвиток виробництва. Також важливо проаналізувати використання прибутку в двох напрямках:

по-перше, для фінансування поточної діяльності - на формування обігових засобів, зміцнення платоспроможності, посилення ліквідності тощо;

по-друге, для інвестування в капітальні затрати і цінні папери.

Істотний вплив на забезпечення фінансової стійкості підприємства справляють кошти, що додатково мобілізуються на ринку позичкових капіталів. Зрозуміло, що чим більше коштів може залучити підприємство, тим значніші його фінансові можливості. Водночас зростає і фінансовий ризик нездатності підприємства своєчасно і в повному обсязі розплатитися зі своїми кредиторами [ 23; c.132].

При управлінні фінансовою стійкістю визначальними внутрішніми факторами є:

галузева належність суб'єкта господарювання;

структура продукції чи послуг, які випускаються підприємством, її частка в загальному платоспроможному попиті;

розмір оплаченого статутного капіталу;

величина й структура витрат, їхня динаміка порівняно з грошовими доходами;

склад майна і фінансових ресурсів, включаючи запаси і резерви, їхній склад і структуру [23 ; c.166].

На фінансову стійкість істотний вплив справляє фаза економічного циклу, в якій перебуває економіка країни. У період кризи має місце відставання темпів реалізації продукції від темпів її виробництва, що спостерігається останніми роками в Україні. Зменшуються інвестиції в товарні запаси, що ще більше скорочує збут. Зменшуються в цілому доходи суб'єктів господарської діяльності, падають відносно і навіть абсолютно обсяги прибутку. Все це веде до зниження ліквідності підприємств, їх платоспроможності, що формує передумови для масових банкрутств.

Незадовільний платоспроможний попит, властивий кризовим явищам в економіці, призводить не лише до зростання неплатежів, а й до загострення конкурентної боротьби. Вона, в свою чергу, - істотний зовнішній фактор фінансової стійкості підприємств.

Важливими факторами фінансової стійкості є також податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи й зовнішньоекономічних зв'язків тощо.

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації продукції й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо.

Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який дав би змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентноздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці [30; c.99].

Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість є наслідком стабільного перевищення прибутків над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції.

Вищою формою стійкості підприємства є його спроможність розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможним.

Кредитоспроможним є підприємство при наявності в нього передумов для одержання кредиту і спроможності своєчасно повернути взяту позику зі сплатою належних відсотків за рахунок прибутку або інших фінансових ресурсів [ 9; c.55].

Успіх фінансово-господарської діяльності підприємства, а отже і його фінансова стійкість, багато в чому залежить від показників забезпеченості підприємства засобами та відповідними джерелами їх формування.

Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюється за даними баланс підприємства та характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

За результатами розрахунків фінансової стійкості роблять висновки про:

- інтенсивність використання позикових засобів;

- ступінь залежності від короткострокових зобов'язань;

- рівень довгострокової стійкості компанії без позикових засобів.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси тв витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов'язаннями.

У системі складових елементів фінансової стабільності підприємства фінансова стійкість займає одне із головних місць. Тому необхідним є пошук шляхів досягнення певного ступеня фінансової стійкості підприємства. Для забезпечення фінансової стабільності функціонування підприємства у перспективі необхідно визначати конкретний рівень фінансової стійкості та здійснювати її кількісну оцінку.

Велике значення мають визначення «певного ступеня» фінансової стійкості, низки чинників, що обумовлюють межу стійкості, обґрунтованості методичних підходів до її оцінки, особливо в умовах економіки кризового періоду. Кожне підприємство має визначити межу своєї фінансової стійкості.

Недостатня фінансова стійкість підприємства може призвести до його неплатоспроможності, а надлишкова - сприятиме створенню «зайвих» запасів та резервів, у зв'язку з чим зростуть витрати на їх утримання, спостерігатиметься недоотримання прибутку та гальмування темпів економічного розвитку підприємства.

Для характеристики джерел формування запасів визначають три основних показники:

наявність власних обігових коштів (ВОК) - визначається як різниця між капіталом і резервами та необоротніми активами. Цей показник характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення порівняно з попереднім періодом свідчить про подальший розвиток діяльності підприємства. У формалізованому вигляді наявність обігових коштів можна записати:

ВОК = КіР - ПА

Де КіР - сума капіталу і резервів; ПА - позаобігові активи.

наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ВД) - визначається шляхом збільшення значення попереднього показника на суму довгострокових пасивів:

ВД = ВОК + ДП
Де ДП - довгострокові пасиви.
загальний розмір основних джерел формування запасів і витрат (ОД) визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позичкових коштів:
ОД = ВД + КПК
Де КПК - короткострокові позикові кошти.
Цій трійці показників наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього формування:
надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів (ВОК):
ВОК = ВОК - З, де
З - запаси.
надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових джерел формування запасів (ВД):
ВД = ВД - 3
надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (ОД):
ОД = ОД - 3
Для характеристики фінансової ситуації на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості:
Абсолютна стійкість фінансового стану, яка в нинішніх умовах розвитку економіки України зустрічається доволі рідко, задається умовою:
З < ВОК + К
Де К - кредити банківських установ, а також кредиторська заборгованість за товари.
Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність, відповідає наступній умові:
З = ВОК + К
Нестійкий фінансовий стан характеризується рівнем платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшення ВОК:
З = ВОК + К + ДПФН
Де ДПФН - джерела, що послаблюють фінансову напруженість.
Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, тому що грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик:
З > ВОК + К [18; c.141]
Фінансова стійкість підприємства характеризується станом власних і позикових засобів і аналізується за допомогою системи фінансових коефіцієнтів. Інформаційною базою для розрахунку таких коефіцієнтів є абсолютні показники активу й пасиву балансу.
Оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться за допомогою досить великої кількості відносних фінансових показників (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 Фінансові коефіцієнти, які застосовують для оцінки фінансової стійкості підприємства
Показник
Завдання
Розрахунок
1. Коефіцієнт автономії
Характеризує незалежність від позикових засобів. Показує частку власних засобів у загальній сумі всіх засобів підприємства
Ка = Ис/ В
Відношення загальної суми всіх засобів підприємства до джерел власних засобів
2. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів
Скільки позикових засобів залучило підприємство на 1 руб. вкладених в активи власних засобів
Кз/з = (Кт + Кt)/Иc
Відношення всіх зобов'язань до власних засобів
3. Коефіцієнт забезпеченості власними засобами
Наявність у підприємства власних оборотних коштів, необхідних для його фінансової стійкості.
Критерій для визначення неплатоспроможності (банкрутства) підприємства
До = Ес / Rа=
(Ис -F)/Rа
Відношення власних оборотних коштів до загальної величини оборотних коштів підприємства
4. Коефіцієнт маневреності
Здатність підприємства підтримувати рівень власного оборотного капіталу й поповнювати оборотні кошти за рахунок власних джерел
Км = Ес /Ис
Відношення власних оборотних коштів до загальної величини власних засобів (власного капіталу підприємства
5. Коефіцієнт співвідношення мобільних і іммобілізованих засобів
Скільки внеоборотных засобів доводиться на 1 руб. оборотних активів
Км/і = Rа/F
Відношення оборотних коштів до внеоборотным активів
6. Коефіцієнт майна виробничого призначення
Частку майна виробничого призначення в загальній вартості всіх засобів підприємства
Кп.їм = (Z+F)/В
Відношення суми внеоборотных активів і виробничих запасів до підсумку балансу
7. Коефіцієнт прогнозу банкрутства
Частка чистих оборотних активів у вартості всіх засобів підприємства
Кпб = (Rа - Кt)/В
Відношення різниці оборотних коштів і короткострокових пасивів до підсумку балансу
Таким чином фінансова стійкість підприємства є комплексним поняттям, що залежить від численних і різноманітних факторів. Якщо якийсь із них випадає з аналізу фінансової стійкості, то оцінка впливу інших, прийнятих у розрахунок факторів, а також висновки ризикують виявитися спотвореними і не спроможними забезпечити фінансову стійкість.
Фінансова стійкість - це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне розпорядження ними є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу розширеного відтворення. Фінансова стійкість - один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової стабільності
3. Суть платоспроможності підприємства
Одним з показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стійкості.
Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів (банків). Перш ніж видавати кредит, банк повинний упевнитися в кредитоспроможності позичальника. Те ж повинні зробити і підприємства, що хочуть вступити в економічні відносини один з одним. Їм важливо знати про фінансові можливості партнера, якщо виникає питання про надання йому комерційного кредиту чи відстрочки платежу [26; c.142].
Оцінка платоспроможності зовнішніми інвесторами здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних, активів, що визначається часом, необхідним для перетворення їх у кошти. Чим менше потрібен час для інкасації даного активу, тим вище його ліквідність.
Зобов'язання підприємства розбиваються на чотири групи :
- найбільш термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість і кредити банку, терміни повернення яких наступили);
- середньострокові зобов'язання (короткострокові кредити банку);
- довгострокові кредити банку і позики;
- власний (акціонерний) капітал, що знаходиться постійно в розпорядженні підприємства.
Зовнішніми ознаками платоспроможності підприємства є дотримання ним розрахунково-платіжної дисципліни і відсутність прострочених платежів за борговими зобов'язаннями банку та іншим кредиторам (постачальникам, бюджету, позабюджетним цільовим фондам держави, з оплати праці тощо), що проглядається за даними II і III розділів пасиву балансу і конкретизується в даних аналітичного обліку по юридичних і фізичних особах. За показниками балансу визначеного нами підприємства, простроченої кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду немає.
Неплатоспроможність підприємства є наслідком:
- вилучення власних коштів з обороту в основні фонди та позаоборотні активи;
- накопичення наднормативних запасів оборотних засобів за рахунок залучених коштів і сповільнення їх оборотності;
- наявність простроченої дебіторської заборгованості і неліквідних активів;
- збиткова робота і "проїдання" власного капіталу.
Аналіз проводиться детальним переглядом статей пасиву і активу балансу в їх взаємозв'язку. Методами порівняння, різниць і коефіцієнтів господарюючий суб'єкт вивчає фінансовий стан, дає йому загальну оцінку з урахуванням змін, що відбулися за звітний період.
У процесі аналізу необхідно визначити об'єкти, які потребують поглибленого вивчення з метою розробки конкретної програми дій, а саме:
- оперативного реагування і прийняття управлінських рішень, спрямованих на зміцнення фінансового стану;
- вироблення фінансової стратегії щодо забезпечення фінансової стабільності в наступному періоді і на перспективу.
Для оцінки платоспроможності в короткостроковій перспективі розраховують наступні показники.
1. Коефіцієнт маневрування (Км), який визначається як відношення власних оборотних коштів (ВОК) до загальної суми власних коштів (ВК) за формулою:
Км = ВОК : ВК
Чим більша частка власних коштів в обороті, тим вища платоспроможність підприємства.
2. Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття короткострокових боргових зобов'язань поточними ліквідними активами ) (Кплб), який визначається як відношення поточних ліквідних активів (ПЛА) до короткострокових боргових зобов'язань (КБЗ) за формулою:
Кплб = ПЛА : КБЗ
3. Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття всіх боргових зобов'язань) (Кзлб), який визначається як відношення поточних ліквідних активів (ПЛА) до загальної суми боргових зобов'язань (БЗ) (II + III розділи пасиву балансу) за формулою:
Кзлб = ПЛА : БЗ
Якщо підприємство працює рентабельно, коефіцієнт маневрування > 0,4, коефіцієнт покриття короткострокових зобов'язань > 1,5 і коефіцієнт покриття всіх боргових зобов'язань > 1, то воно здатне в процесі господарської діяльності своєчасно сплатити боргові зобов'язання і є платоспроможним. Платоспроможними можуть вважатися і підприємства з дещо нижчим коефіцієнтом маневрування при умові нарощування (а не зниження) обсягів діяльності і прибутку.
Основними критеріями оцінки фінансового стану є:
- забезпеченість підприємства власними коштами та ефективність їх розміщення;
- наявність власних оборотних коштів, їх відповідність встановленому нормативу та ефективність використання;
- рентабельність роботи підприємства та ефективність використання прибутку поточного року і за звітний рік;
- економічна виваженість залучення банківського і комерційного кредитів;
- стан розрахункової і платіжної дисципліни;
- ліквідність боргових зобов'язань і балансу в цілому;
- ділова активність підприємства.
Загальну оцінку фінансового стану підприємства на кінець звітного періоду порівняно з минулим періодом можна дати безпосередньо за даними бухгалтерського балансу шляхом перегляду статей пасиву і активу балансу в їх взаємозв'язку беї попереднього складання аналітичних таблиць. Такий аналіз і оцінка фінансового стану проводиться з метою оперативного реагування.
Конкретні управлінські рішення можуть прийматися як в ході складання балансу, так і в процесі його аналізу (ліквідація прострочених платежів, списання нереальних до стягнення боргових зобов'язань, нормалізація матеріальних запасів, ефективне використання прибутку тощо).
Однак оцінка фінансового стану з метою визначення фінансової стабільності протягом тривалого часу (2-3 і більше періодів підряд) зобов'язує вести книгу (зошит) аналітичних таблиць з оцінки фінансового стану підприємства, розраховану на 3-5 років. Наявність концентрованого інформаційного забезпечення в динаміці дає можливість фінансовому менеджеру швидко і виважено реагувати на зміни тих чи інших показників, вивчати їх тенденцію, фактори впливу [24; c. 165].
Для загальної оцінки фінансового стану доцільно на основі бухгалтерського звіту складати трупову таблицю структури розміщення капіталу та ефективності його використання.
Отже, одним з показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, є його платоспроможність. Вона трактується як можливість своєчасно погасити свої платіжні зобов'язання наявними грошовими ресурсами.
Оцінка платоспроможності здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, тобто часу, необхідного для перетворення їх у готівку.
Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів активу, згрупованих за ступенем спадної ліквідності, з коротко-строковими зобов'язаннями у пасиві, які групуються за ступенем терміновості погашення.

4. Аналіз показників фінансової стійкості та платоспроможності ВАТ «Львівбудкомплектація»
Починаючи з 1999 року основним видом діяльності ВАТ «Львівбудкомплектація» є оптово-роздрібна торгівля металопрокатом українського виробництва. Пропозиція підприємства включає більше 200 найменувань металопрокату, а також додаткові послуги, які спрямовані на максимальне задоволення потреб наших клієнтів.
Починаючи з 2001 року на власній матеріально-технічній базі ВАТ «Львівбудкомплектація» розпочало виробництво металевих дверей та інших металевих виробів. На сьогодні підприємство можемо запропонувати сертифіковані вхідні і протипожежні двері власного виробництва, металеві шафки різного призначення, а також гнуті профілі різної конфігурації і зварні конструкції різної складності виготовлені за вашими кресленнями або розроблені нашими фахівцями.
Фабрика дверей ВАТ ”Львівбудкомплектація” пропонує такі вироби:
- двері металеві протиударні вхідні в квартири з опором зламуванню першої категорії однопільні суцільні з межею вогнестійкості ЕІ30;
- двері протипожежні однопільні суцільні з межею вогнестійкості ЕІ30;
- двері протипожежні однопільні суцільні з межею вогнестійкості ЕІ 60;
- двері протипожежні двопільні суцільні з межею вогнестійкості ЕІ 60.
Торгівля металопрокатом має такий асортимент:
- круги Ф8-270 ст.3, 20, 35, 45, 40Х;
- лист х/к # 0,5-2,0 мм ст. 08КП/ПС, 3 СП/ПС, 65Г;
- швеллер № 6,5-30;
- труби ГОСТ 3262 Ду 15-50;
- полоса; квадрат; шестигранник; дріт ОК ВРІ;
- порізка, доставка власним автотранспортом.
Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.
ВАТ має самостійний баланс, поточний та валютний рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак.
ВАТ «Львівбудкомплектація» здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку.
Для аналізу основних показників, які характеризують діяльність підприємства в звітному 2009 році доцільно скласти наступну таблицю:
Таблиця 4.1 Техніко-економічна характеристика ВАТ «Львівбудкомплектація»
Показники
Од. виміру
2008 рік
2009 рік
Відхилення (+ , -)
Виробництво
Обсяг промислової продукції в оптових цінах без ПДВ та акцизного збору
тис. грн.
1301,8
1726,0
+424,2
Зміна залишків незавершеного виробництва
тис. грн.
16,9
33,7
+16,8
Фінансові результати
Балансовий прибуток (збиток)
тис. грн.
-
-84,0
-84,0
2
3
4
5
Собівартість реалізованої продукції
тис. грн.
853,0
1111,0
+258,0
Виручка від реалізації продукції
тис. грн.
631,8
957,0
+325,2
Основні фонди
Середньорічна вартість основних фондів
тис. грн.
4224,0
4157,0
-67,0
Праця
Середньоспискова чисельність штатних працівників основної діяльності
чол.
207
189
-18
Фонд оплати праці
тис. грн.
177,0
249,0
+72,0
Ефективність виробництва
Фондовіддача
0,31
0,42
+0,11
Фондоємкість
3,24
2,41
-0,83
Фонднозброєнність
20,41
21,99
+1,58
За 2009 рік випущено валової продукції (в оптових цінах) на 1726,0 тис. грн., що на 424,2 тис. грн. більше обсягу 2008 року. Разом з тим збільшилось незавершене виробництво на 16,8 тис. грн. Реалізовано продукції на 957,0 тис. грн., що на 51,5% більше реалізації попереднього періоду.
Собівартість реалізованої продукції збільшилась на 258 тис. грн. (30,2%). Якість продукції, що виготовляється, досить висока, але через велику ціну (яка обумовлена високим рівнем собівартості продукції) продукція не користується попитом серед населення.
Про негативний стан свідчить також високий рівень фондоємкості, яка значно перевищує нормативне значення. Хоча й на кінець звітного періоду вона знизилась, відбулось це головним чином за рахунок збільшення випуску продукції. Підприємству доцільно закупити нове, більш досконале обладнання.
Показники фондовіддачі менші нормативу, тобто на одиницю фондів приходить менше одиниці продукції (на початок та кінець періоду відповідно 0,31 та 0,42).
В 2009 році в порівнянні з відповідним періодом 2008 року чисельність всього персоналу становила 91,3%, а фонд оплати праці збільшився на 72 тис. грн. (40,7%).
Зараз діяльність підприємства орієнтована на розширення зв'язків із зарубіжними партнерами, що дасть змогу за рахунок надходження валютних коштів поліпшити і стабілізувати фінансовий стан підприємства.
Аналіз фінансового стану підприємства слід розпочати з аналізу платоспроможності (табл. 4.2).
Таблиця 4.2
Аналіз показників платоспроможностіВАТ «Львівбудкомплектація»
Показники
На початок року
На кінець року
Поточний або загальний коефіцієнт покриття
5,33
3,02
Темпи росту поточного коефіцієнту покриття, %
-
56,66
Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості
14,75
2,05
Темпи росту коефіцієнта співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості, %
-
13,90
Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, залишався досить високим і відповідав нормативному значенню. Тобто на початок звітного періоду на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало 5,33 гривні поточних активів, на кінець періоду - 3,02 гривні.
Відбувається також значне перевищення обсягу кредиторської заборгованості над обсягом дебіторської. Але слід відмітити тенденцію цього показника до зниження. Так, на кінець періоду він зменшився на 86,10%.
Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси і затрати, які є важкореалізованими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.
Наступним важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є показник автономії, який показує наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу.
Таблиця 4.3
Аналіз динаміки показника автономії ВАТ «Львівбудкомплектація»
Показники
На початок року
На кінець року
Власні кошти, тис. грн.
4143,2
4056,8
Загальна сума джерел коштів, тис. грн.
4277,4
4388,3
Коефіцієнт автономії
0,969
0,924
Темпи росту коефіцієнту автономії, %
-
95,36
Доля власних коштів у загальній сумі джерел коштів досить висока і на початок року становила 0,969. Але на кінець року трапилось зниження коефіцієнту на 4,64%.
Отримані дані свідчать про високу ступінь незалежності підприємства від зовнішнього фінансування.
Наступними показниками, які заслуговують на увагу з боку економічного аналізу є коефіцієнт фінансової стійкості та коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів.
Таблиця 4.4 Аналіз динаміки коефіцієнту фінансової стійкості та коефіцієнту співвідношення залучених і власних коштів ВАТ «Львівбудкомплектація»
Показники
На початок року
На кінець року
Власні кошти, тис. грн.
4143,2
4056,8
Позичені кошти, тис. грн.
134,2
331,5
Коефіцієнт фінансової стійкості
30,87
12,24
Темпи росту коефіцієнта фінансової стійкості, %
-
39,65
Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів
0,03
0,08
Темпи росту коефіцієнта співвідношення позичених і власних коштів, %
-
266,67
Показник фінансової стійкості підприємства відповідає нормативному значенню, навіть в кілька разів перевищує його. Різке зниження даного коефіцієнту в кінці року обумовлено підвищенням обсягу позикових коштів майже в 2,5 рази.
Згідно даних таблиці 4.4 на кожну гривню вкладених в активи підприємства власних коштів на початок року припадало 3 коп. позикових коштів, на кінець року - 8 коп. Тобто підвищився рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів.
З метою визначення рівня фінансової стійкості підприємства оцінимо також показники, які характеризують забезпеченість запасів і затрат відповідними джерелами їх фінансування.

Таблиця 4.5 Зведена таблиця показників, які характеризують забезпеченість запасів і затрат відповідними джерелами їх формування на ВАТ «Львівбудкомплектація», тис. грн.
Показники
На початок року
На кінець року
Відхилення (+ , -)
Джерела формування власних обігових коштів
4143,2
4056,8
-86,4
Необоротні активи
3562,2
3388,7
-173,5
Власні обігові кошти
581,0
668,1
+87,1
Довгострокові пасиви
-
-
-
Власні та довгострокові позикові джерела формування запасів і затрат
581,0
668,1
+87,1
Короткострокові пасиви
41,8
109,1
+67,3
Загальна величина джерел формування запасів і затрат
622,8
777,2
+154,4
Загальна величина запасів
705,6
838,0
+132,4
Надлишок (+) або нестача (-) власних джерел формування запасів і затрат
-124,6
-169,9
-45,3
Надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат
-124,6
-169,9
-45,3
Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини джерел формування запасів і затрат
-82,8
-60,8
+22,0
Як видно з даних таблиці 2.9, на підприємстві в звітному році спостерігалася нестача коштів для формування запасів і затрат. Це спричинено недостатнім обсягом власних обігових коштів та повною відсутністю в підприємства довгострокових кредитів. Протягом року загальна нестача джерел фінансування скоротилася з 82,8 тис. грн. до 60,8 тис. грн.
Таким чином, ВАТ «Львівбудкомплектація» має нестійке фінансове становище. З одного боку, підприємство має достатньо високу частку власних коштів в загальній сумі джерел їх формування і досить високий рівень незалежності від зовнішнього фінансування, але з другого боку, цих коштів не вистачає для того, щоб забезпечити ними виробничі запаси і затрати підприємства.
Висновки
Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами [12; c. 89].
Без аналізу фінансового стану стає неможливим функціонування будь-якого суб'єкта економічної діяльності, включаючи й тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків. Якщо ефективність господарювання є добровільною справою агента економічної діяльності, то фінансова звітність - обов'язковою, навіть дрібні приватні підприємства зобов'язані аналізувати свою фінансову діяльність, на основі якої вони будують звітність перед органами Державної податкової адміністрації.
В ході дослідження було розкрито сутність таких економічних категорій, як: фінансова стійкість підприємства, фінансовий стан підприємства, платоспроможність підприємства.
Визначено, що ознаками фінансової стійкості є:
- досягнення намічених розмірів прибутку і рентабельності;
- оптимальний розподіл прибутку, що залишається в розпорядженні трудового колективу;
- ліквідність балансу;
- наявність власних оборотних коштів не нижче планового розміру;
- раціональне використання основних засобів, скорочення невстановленого устаткування, незавершеного будівництва;
- раціональне використання власних і позикових засобів, оптимальне розміщення їх на стадіях кругообігу;
- недопущення вкладень оборотних коштів у наднормативні запаси і витрати, відволікання на незаплановані цілі;
- платіжна дисципліна підприємства.
Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.
Одним з показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стійкості.
В курсовій роботі було досліджено теоретичні та практичні аспекти фінансового аналізу на прикладі ВАТ «Львівбудкомплектація».
Для покращення свого фінансового стану та збільшення об'єму виробництва та реалізації продукції, підприємство потребує капіталовкладень з боку зовнішніх інвесторів а також оновлення основних засобів.

Список використаних джерел
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1. „Загальні вимоги до фінансової звітності”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 // Галицькі контракти. - 1999. - № 32
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2. „Баланс”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 // Галицькі контракти. - 1999. - № 32
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3. „Звіт про фінансові результати”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 // Галицькі контракти. - 1999. - № 32
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4. „Звіт про рух грошових коштів”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 // Галицькі контракти. - 1999. - № 32
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5. „Звіт про власний капітал”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 // Галицькі контракти. - 1999. - № 32
6. Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій // Галицькі контракти. - 2008. - №40.
7. Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика інтегральної інвестиційної привабливості підприємств та організацій // Українська інвестиційна газета. - 2005. -№3.
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419 "Про складання фінансової звітності".
9. Антикризисное управление: от банкротства - к финансовому оздоровлению/ Под ред. Г.П. Иванова. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 2005.
10. Бернштейн Н.А. Аналіз фінансової звітності, М: “Фінанси і статистика”, 2000
11. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. - К., 2004.
12. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. М.:”Бухгалтерський облік”,1998
13. Жежера М. Порівняльна характеристика методики проведення аналізу фінансового стану підприємств в Україні та за кордоном // Економіка, фінанси, право. - 2006. - №5
14. Маркарьян Э.А., Герасименко, Г.П. "Фінансовый аналіз" - М.: "ПРИОР", 2001 г.
15. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2003.
16. 1. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 2001. - 132с.;
17. 2. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. Підручник - К.: КНЕУ, 2000. - 460с.;
18. 5. Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 2002;
19. Балабанів И. Т. Аналіз і планування фінансів господарюючого суб'єкта: Учеб. Посібник. - М.:”Фінанси й статистика”, 2006. - 80 с.
20. Быкадоров В.Л., Алексєєв П.Д. Фінансово-економічний стан підприємства:Практичний посібник. - М.:”Видавництво ПРІОР”, 2000. - 96 с.
21. Ковальов В.В. Аналіз фінансового стану й прогнозування банкрутства. - Спб.:” Аудит-Ажур”. 2005
22. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз:керування капіталом, вибір інвестицій, аналіз звітності. М.:”Фінанси й статистика”, 2004.
23. Кричевский Н.А. Як поліпшити фінансовий стан підприємства.М.:”Бухгалтерський облік”- 2007.
24. Павліковський А.М. Ліквідність і платоспроможність підприємницьких структур, Журнал “Фінанси України”, №6, 2009
25. Петров В.В., Ковальов В.В. Як читати баланс. М.:”Фінанси й статистика”, 2004
26. Русак Н.А., Стражев В.И. Мигун О.Ф. і ін. Аналіз господарської діяльності в промисловості: Підручник /Під общ. ред. Стражева В. И. - Мінськ:”Вища школа”, 2000. - 398 с.
27. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: 4-е изд.,переробіт. І доп. - Мінськ: ТОВ”Нове видання”, 2004.-688с.
28. Україна. Закон. „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” від 16 липня 1999 р. // Галицькі контракти. - 2001. - №36
29. Україна. Закон. „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 17 червня 1999 р. //Галицькі контракти. - 1999. № 38
30. Фінансовий менеджмент під ред.-ю Самсонова Н.Ф.: Підручник. - М.: 2001. - 495 с.
31. Шеремет А.Д.,Сайфулин Р.С. Методика фінансового аналізу. М.” ИНФРА-М”, 2000р.